Чорна легенда (Іспанія)

Чорна легенда (ісп. мова La leyenda negra) — протестантська пропаганда часів контрреформації, яка прагнула виставити в чорному світлі "іспанських габсбургів" як найбільш могутніх і рішучих ворогів реформації. В результаті цього Іспанію XVI-XVII століть довгий час було заведено представляти як царство жорстокості, відсталості та мракобісся. Іспанська чорна легенда є одним із прикладів явища чорної легенди.

Пропагандистська гравюра Теодора де Брі 1598 року, на якій іспанець годує своїх собак індіанськими дітьми. Роботи де Брі характерні для антиіспанської пропаганди, що зародилася в результаті Вісімдесятирічної війни.

Основними розсадниками «чорних легенд» вважаються Сполучені провінції Нідерландів, які протягом 80 років вели боротьбу за незалежність від Іспанії, і тюдорівська Англія, яка відчувала натиск іспанського флоту. Саме тут у другій половині XVI століття мали особливий попит твори Бартоломе де Лас Касаса про те, як жорстоко іспанські конкістадори поводилися з беззахисними індіанцями. Матеріали Лас Касаса та оповідання англійських мореплавців, зібрані в книзі Річарда Гаклюйта, використовувалися для ілюстрації жорстокості та нелюдства іспанців [1].

Іншим благодатним матеріалом для очорнення іспанського суспільства і мобілізації протестантів усіх країн була тема політичних інтриг габсбургів[2]. На півночі Італії «чорна легенда» приймала форму чуток про хитромудрі інтриги дипломата Алонсо Бедмара з метою підкорити своєму впливу весь Італійський півострів. Голландські автори пофарбували в густий чорний колір всю діяльність герцога Альби.

Термін «чорна легенда» був введений в обіг у 1914 році іспанським істориком Хуліаном Худеріасом. Уряд Франко поставив собі завдання не лише протидіяти «зловмисному спотворенню» іспанської дійсності, а й представляти іспанську історію в райдужному світлі, впавши таким чином у протилежну крайність (так звана «біла легенда»)[3].

Див. також

ред.

Посилання

ред.
  1. Keen, Benjamin. 1969. The Black Legend Revisited: Assumptions and realities. The Hispanic American Historical Review. volume 49. no. 4. pp. 703-719.
  2. Kamen, Henry (23 November 2000). The Spanish Inquisition: An Historical Revision. Orion Publishing Group. p. 49. ISBN 1-84212-205-3
  3. Walsh, Anne L. (2007). Arturo Pérez-Reverte: narrative tricks and narrative strategies. London: Tamesis Books. p. 117. ISBN 1-85566-150-0.