Чишмікьойський яр
Чишмікьойський яр (рум. Râpa Cișmichioi) — пам'ятка природи геологічного або палеонтологічного типу в Гагаузії, Республіка Молдова. Розташований у східній частині села Чишмікьой. Має площу 3 га Об’єктом керує мерія села Чишмікьой. [2]
45°32′40″ пн. ш. 28°23′21″ сх. д. / 45.544534° пн. ш. 28.389273° сх. д. | |
Країна | Молдова |
---|---|
Розташування | Гагаузія |
Площа | 3 га |
Статус: | геологічна та палеонтологічна пам'ятка природи в Молдовіd[1] |
Чишмікьойський яр у Вікісховищі |
Історичні відомості
ред.Перший опис геолого-палеонтологічної стоянки в ущелині Чишмікьой зроблено російським геологом Н. А. Константиновою. Більш детальні дослідження проведені К. І. Шушпановим у 1970–1974 роках. Він видобув і систематизував повну колекцію скелетних ремінісценцій хребетних тварин, головним чином мікроссавців.[2]
Опис
ред.«Яр Чишмікьой» — це назва, дана фрагменту яру праворуч від дороги, що з’єднує села Чишмікьой та Етулія. [2] Відкладення в ущелині Чишмікьой можна віднести до восьмої тераси Пруту, утвореної в нижньому плейстоцені.[2]
Стратиграфія родовища
ред.Загальна стратиграфія показує наявність двох пакетів алювію[2], розділених шаром глини, заплавної фації. Поклади мають у верхній частині шар дрібної та середньої зернистості, а в основі більш грубі суміші, аж до гравію.[3]
Стратиграфія відкладів виглядає наступним чином (порядок у таблиці відповідає нашаруванню від поверхні вниз): [3]
Немає. | Стратиграфічний розріз | Товщина (м) |
---|---|---|
1 | чорнозем на основі бурих ґрунтів з вапняковими наростами | 3 |
2 | глина, змішана з каштановою землею | 5 |
3 | глина з вапняковими конкреціями та смугою каштанового ґрунту | 7 |
4 | темно-червоний ґрунт з вапняково-глинистими наростами | 8 |
5 | річковий пісок із скам’янілостями тварин і підстилаючими відкладеннями гравію та глини | 6 |
6 | річковий пісок із залишками скелетів тварин і відкладеннями гравію в основі | 4 |
7 | річковий пісок | 3 |
Палеонтологічне значення
ред.Остеологічний матеріал, вилучений з місця, складається з понад 11 тисяч скелетних останків і свідчить про існування на території понад 50 видів наземних хребетних — рептилій, птахів і ссавців.[3]
Фауністичний комплекс відноситься до ранньої стадії пізньотаманського фауністичного комплексу [4] і названий за місцем відкриття: Фауністичний комплекс Чішмікьой.[3]
Більшість кісток (приблизно 20 видів і 6 таксонів, визначених на рівні роду) належать до мікроссавців, включаючи Spermophilas nogaici, Allactaga cf.ucrainica, Spalax minor, Prolagurus (Lagurodon) arankae, Promimomys moldavicus, Mimomys reidi, Allophaiomys pliocaenicus тощо.[3] Серед 11 видів плазунів є Emys antiquae, Coronella austriaca, Natrix longivertebrata, Vipera cf. ammodytes тощо.[3] Великі ссавці представлені слоном Archidiskodon cf.tamanensis, конем Equus (Allohippus) aff. sussenbornensis, носоріг Stephanorhinus etruscus, благородний олень Praemegacerus sp., гігантський олень (лось) Cervalces (Libralces) galicus і бізон Bison (Eobison) cf.tamanensis.[3] Тут було виявлено кілька нових видів птахів, таких як Gallus moldaviensis і Anas ganii. [4]
Охоронний статус
ред.Постановою Ради Міністрів Молдавської РСР від 8 січня 1975 р. № 5 об'єкт було взято під охорону держави. Охоронний статус підтверджено Законом № 1538 від 25 лютого 1998 р. про фонд заповідних територій. з боку держави.[2] Землевласником пам'ятки природи на момент публікації закону 1998 року було виробниче об'єднання «Нерудпром»[5], але тим часом воно перейшло на баланс мерії села Чишмікьой.[2]
Відслонення в яру Чишмікьой є еталонним стратотипом VIII тераси (класифікація не є остаточною) нижнього Пруту, а також таманських алювіальних відкладів у Молдові. Завдяки різноманітності фауни хребетних і відкриттю тут деяких нових видів, Чишмікьойський яр виділяється в окремий фауністичний комплекс.[4]
Станом на 2016 рік заповідна територія не має інформаційного щита, її межі та поверхня не визначені. На заповідній території повідомлялося про незаконні дії, такі як випас тварин і видобуток будівельних матеріалів. Фахівці рекомендують перейменувати стоянку з «Яр Чишмікьой» на « Геолого-палеонтологічне відслонення Чишмікьой».[4]
Бібліографія
ред.- Postolache, Gheorghe; David, Anatolie; Pascari, Viorica; Nicora, Igor (2016). Ariile protejate din Moldova. Т. Vol. 1: Monumente ale naturii: geologice, paleontologice, hidrologice, pedologice. Știința. с. 106-108. ISBN 978-9975-85-058-2.
Примітки
ред.- ↑ http://lex.justice.md/viewdoc.php?action=view&view=doc&id=311614&lang=1
- ↑ а б в г д е ж Postolache та ін., 2016, с. 106.
- ↑ а б в г д е ж Postolache та ін., 2016, с. 107.
- ↑ а б в г Postolache та ін., 2016, с. 108.
- ↑ Legea nr. 1538 din 25.02.1998 privind fondul ariilor naturale protejate de stat. Parlamentul Republicii Moldova. Monitorul Oficial. Архів оригіналу за 30 червня 2019. Процитовано 15 серпня 2017. [Архівовано 2019-06-30 у Wayback Machine.]