Чирсков Володимир Григорович

радянський політик

Володимир Григорович Чирсков (24 квітня 1935(19350424), станція Пітерка Пітерського району, тепер Саратовської області, Російська Федерація) — радянський діяч, міністр будівництва підприємств нафтової і газової промисловості СРСР. Член ЦК КПРС у 1986—1990 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання. Народний депутат Російської РФСР у 1990—1993 роках. Кандидат технічних наук (1978), доктор технічних наук, професор. Член-кореспондент Російської академії природничих наук​ (РАПН) (1994), академік Російської інженерної академії (РІА) (1990).

Чирсков Володимир Григорович
Народився24 квітня 1935(1935-04-24) (89 років)
Пітерка, Саратовський край, РСФРР, СРСР
ГромадянствоСРСР СРСР, Росія Росія
Національністьросіянин
Діяльністьполітик
Alma materВсеросійський заочний фінансово-економічний інститутd
Науковий ступіньдоктор технічних наук
Знання мовросійська
ЧленствоЦК КПРС
Посададепутат Верховної ради СРСР[d]
ПартіяКПРС
Нагороди
Орден Пошани (Російська Федерація) орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора
Ленінська премія Державна премія СРСР

Життєпис

ред.

Народився в родині робітника.

У 1951—1955 роках — учень Саратовського нафтопромислового технікуму.

У 1955 році працював механіком будівельного управління № 4 тресту «Туймазанафтобуд» міста Октябрський Башкирської АРСР.

У 1955—1958 роках — у Радянській армії.

Член КПРС з 1958 року.

У 1958—1959 роках — механік, головний механік будівельного управління № 3 тресту «Туймазанафтобуд» міста Октябрський Башкирської АРСР.

У 1959 році — головний механік будівельного управління № 3 тресту «Башнафтопромбуд» міста Нефтекамська Башкирської АРСР. У 1959—1966 роках — головний механік тресту «Башнафтопромбуд» міста Нефтекамська Башкирської АРСР.

У 1966—1967 роках — начальник відділу механізації Головтюменнафтогазбуду в місті Тюмені.

У 1967—1973 роках — керуючий тресту «Тюменгазмеханізація».

У 1971 році закінчив Всесоюзний заочний фінансово-економічний інститут.

У 1973—1978 роках — начальник територіального головного управління із будівництва магістральних трубопроводів в районах Півночі і Західного Сибіру Міністерства будівництва підприємств нафтової і газової промисловості СРСР у місті Тюмені.

У 1978—1983 роках — заступник міністра, у 1983 — 21 лютого 1984 року — 1-й заступник міністра будівництва підприємств нафтової і газової промисловості СРСР.

21 лютого 1984 — 1 квітня 1991 року — міністр будівництва підприємств нафтової і газової промисловості СРСР.

У 1991—2005 роках — голова правління зовнішньоекономічної асоціації «Зовніштрубопровідбуд».

У жовтні 2005 — жовтні 2012 року — президент Російської спілки нафтогазобудівників.

Потім — персональний пенсіонер у Москві.

Нагороди

ред.

Примітки

ред.

Джерела

ред.