Чикітос (губернаторство)

Губернаторство Чикітос (ісп. Gobernación de Chiquitos) — адміністративна одиниця колоніального поділу Іспанської імперії, що входило до складу віце-королівства Ріо-де-ла-Плата. Губернаторство займало більшу частину сучасного болівійського департаменту Санта-Крус та знаходилося на території фізіогеографічного району Чикітанія.

Рання історіяРедагувати

Одразу після опису території першими іспанськими дослідниками, територія губернаторства увійшла до складу віце-королівства Перу.

В 1563 році за королівським наказом від 29 липня, до королівської аудієнсії Чаракас (Real Audiencia de Charcas), заснованої в 1561 році, була включена і територія Чикітосу.

В 1609 році на території Чикітосу була заснована єпархія, центром якої став Санта-Крус-де-ла-Сьєрра.

У 1690 році розпочалася активна місіонерська діяльність єзуїтів серед місцевих племен чикітос, самукос і чириґуано. Тут були засновані численні місії, зокрема Сан-Хуан-де-Чикітос, Консепсьйон, Сан-Іґнасіо-де-Самукос, Сан-Міґель, Сан-Рамон, Сан-Хав'єр і Сантьєго-де-Отукіс, де станом на 1737 рік мешкало близько 12 тис. індіанців. В 1767 році, проте, Єзуїтський орден був заборонений в Іспанії.

ГубернаторствоРедагувати

За королівським декретом від 25 липня 1771 року були створені губернаторсьтва Чикітос і Мохос[1]. За наказом від 15 вересня 1772 Єзуїтські місії Чикітосу були підпорядковані губернаторству.

В 1776 році територія губернаторства була відділена від веце-колорівства Перу і підпорядкована віце-королівству Ріо-де-ла-Плата з центром в Буенос-Айресі.

5 серпня 1777 року з Буенос-Айресу були призначені уряди губернаторств, підпорядковані аудієнсії Чаракос. З точки зору церковної влади, Чикітос залишися під контролем Санта-Крусу. Губернатором став Хуан Бартоломе Вердуґо, заступником губернатора був коррехідор.

28 січня 1782 року була створена Інтендансія Санта-Крус-де-ла-Сьєрра, одна з вісьми інтендансій віце-королівства, до якої були підпорядковані губернаторства Мохос і Чикітос. 5 серпня 1783 року король внес модифікації до попереднього наказу, серед яких було відновлення прямого керування обох губернаторств[2].

НезалежністьРедагувати

В 1810 році Хуан Менуаль Лемуан став був призначений губернатором Чикітосу Першою хунтою Буенос-Айресу, проте у битви при Уакі контроль над територією повернувся до рук роялістів. 25 травня 1814 року Іґнасіо Уарнес та Хуан Антоніо Альварес де Ареналес перемогли Битві при Флориді роялістів під командою Мануеля Хоакіна Бланко (що загинув у битві) і повернули владу в губернаторстві, проте тут безперервно продовжувалися сутички між ворогуючими силами. Роялісти під командою Франсиско Хавьєра Аґілери розбили Уарнеса у битві при Ель-Парі 21 листопада 1816 року, проте вже в березні 1825 року губернаторство знову перейшло до революціонерів під командою Хосе Мануеля Меркадо. На цьому етапі до війни включилися бразильці та анексували територію 15 травня 1825 року. Станом на момент оголошення незалежності Болівії Чикітос знаходився під бразильським контролем, проте був формально включений до складу департаменту Санта-Крус.

ПосиланняРедагувати

  1. Enrique de Gandia (1935). Historia de Santa Cruz de la Sierra una nueva República en Sud América. Capítulo II. Talleres Gráficos Argentinos de L. J. Rosso (Buanos Aires). Архів оригіналу за 28 серпень 2008. Процитовано 26 листопад 2008. 
  2. Текст наказу: II. — La excepción contenida en el artículo 7º de la enunciada Ordenanza de Intendentes con objeto a que subsistan el Gobierno de Montevideo y el de los treinta pueblos de Indios Guaraníes, ha de ser y entenderse comprensiva igualmente de los otros dos gobiernos de Mojos y Chiquitos respecto de serles común la circunstancia que en aquéllos motivó la dicha excepción, y consiguientemente deberán también subsistir.