Чикін Олександр Андрійович

Олександр Андрійович Чикін (27 вересня 1865(18650927), Харків — 25 липня 1924, Ленінград) — російський оптик, художник, мандрівник і громадський діяч.

БіографіяРедагувати

Народився в родині багатого курського купця. У 1885 поступив і в 1887 закінчив Академію мистецтв у Санкт-Петербурзі. У 1888 брав участь в експедиції в Центральну Африку, відвідав Танганьїку і острів Занзібар. Спільна з Павлом Щербовим вони стали першими російськими мандрівниками, які здійснили сходження на найвищу точку Африки гору Кіліманджаро. Зробив велику кількість подорожніх замальовок, серед яких не тільки природні африканські ландшафти, але і багато жанрових сцен з життя корінного населення. Згодом мандрував по Палестині, Ірану та багатьом європейським країнам. Повернувшись до Росії, працював в області книжкової графіки, з 1899 по 1918 співпрацював з друкарнею Р. Р. Голике в Санкт-Петербурзі, виконуючи замовлень на рекламні плакати для різних видовищних заходів, гулянь і театральних вистав.

З 1898 захопився астрономією і виготовленням телескопів; самостійно опанувавши тонкощі техніки шліфування та полірування дзеркал, в 1911 виготовив параболічне дзеркало для телескопа. У 1915 опублікував книгу «Відбивні телескопи. Виготовлення рефлекторів доступними для любителів засобами»[1], яка незабаром стала настільною для багатьох астрономів — як аматорів, так і професіоналів. Носив неформальний титул «батька аматорського телескопобудування» в СРСР[2].

У 1909 був одним із засновників і співавтором гімну Російського товариства любителів світознавства, в 1912—1924 був товаришем голови ради цього товариства. Опублікував багато статей з астрономії та оптики в журналах «Природа и люди», «Вестник знания», «Мироведение», зробив видання серії книг, що популяризують технічну творчість в області аматорської астрономії та оптики, які витримали велику кількість перевидань в 1920-1930-х роках. З 1919 до кінця життя працював в Державному оптичному інституті в Ленінграді, де створив школу фахівців в області астрономічної оптики. Власноруч виготовил низку «першокласних», за словами О. І. Тудоровського, параболічних дзеркал[3]. Під його керівництвом освоювали тонкощі виготовлення оптичних деталей Д. Д. Максутов, М. Г. Пономарьов.

Похований на Смоленському кладовищі в Санкт-Петербурзі[4].

ПублікаціїРедагувати

  • Изготовление зеркала для отражательного телескопа, «Известия Русского астрономического общества», 1912, вып. 17, № 8—9
  • Чикин А. А. Отражательные телескопы. Изготовление рефлекторов доступными для любителей средствами. — Санкт-Петербург: Русское общество любителей мироздания, 1915
  • Чикин А. А. Подвижная карта звёздного неба. — Петроград: Артистическое заведение товарищества А. Ф. Маркс, 1919
  • Чикин А. А. Метеорологическая станция любителя. — Петроград: Артистическое заведение товарищества А. Ф. Маркс, 1919
  • Чикин А. А. Астрономическая труба из очковых стёкол. — М., 1924
  • Чикин А. А. Самодельный витаскоп и водяной микроскоп. — Л., 1924
  • Чикин А. А. Водяной двигатель домашнего изготовления. — Л., 1925

ПриміткиРедагувати

  1. Чикин А. А. Отражательные телескопы. Изготовление рефлекторов доступными для любителей средствами. — Санкт-Петербург : Русское общество любителей мироздания, 1915. — 128 с.
  2. Телескоп астронома-любителя Основы оптической конструкции телескопов
  3. Романова М. Ф. Исследование параболических зеркал методом Гартмана // Труды ГОИ. — Л., 1927. — Т. 4, вип. 35.
  4. Астрономия — Современный телескоп. Глава 2-1.ОТЕЧЕСТВЕННЫЕ КОНСТРУКТОРЫ ТЕЛЕСКОПОВ

ПосиланняРедагувати