Чиколіні Людмила Сергіївна
| Чиколіні Людмила Сергіївна | |
|---|---|
| Народилася |
9 квітня 1917 Воронезька область Острогоський район Ютанівка |
| Померла | 2002 |
| Alma mater | Московський міський педагогічний інститут |
| Галузь | медієвістика |
| Заклад | Київський національний університет імені Тараса Шевченка |
| Посада | завідувач кафедри історії стародавнього світу та середніх віків |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор історичних наук |
Чиколіні Людмила Сергіївна (9.04.1917 - 2002) — історикиня, докторка історичних наук, професорка, дослідниця в галузі медієвістики та раннього нового часу. Авторка понад 50 наукових, і науково-методичних публікацій.[1]
Біографія ред.
Людмила Сергіївна Чиколіні народилася 9 квітня 1917 року у с. Ютанівка Острогоського району Воронезької області (Росія), у родині вчителя - Чіколіні Сергія, предки якого приїхали з Італії до Росії наприкінці XVIII ст. Закінчила Московський міський педагогічний інститут у 1937 році. Після цього здобувала освіту та навчалася на аспірантурі кафедри історії середніх віків Московського державного університету імені М. В. Ломоносова, який закінчила у 1939 році. Однак Велика Вітчизняна війна перериває ії наукові заняття. На фронті на початку 1942 р. гине її чоловік Загрядський М.О. аспірант кафедри історії середніх віків МДУ. Сама ж Людмила Сергіївна евакуюється з однорічним сином до Новосибірської області, де працює директором школи у селі Верхній Коен Іскітімського району. Після повернення з евакуації Л.С.Чіколіні працює старшим викладачем, потім деканом і зав. кафедри історії історичного факультету Коломенського педінституту.[2]. Невдовзі успішно захистила кандидатську дисертацію під керівництвом академіка Є.О. Космінського на тему: «Соціально-політичні погляди Томмазо Кампанелли». Декілька років, а саме з 1946-1949, Чиколіні працювала доцентом Московського обласного педагогічного інституту та обіймала посаду декана курсів дисертантів Академї суспільних наук. [3]
У 1949 р. Л.С. Чиколіні було викликано до Києва для роботи у Київському державному університеті імені Т.Г. Шевченка, з яким пов'язана вся її подальша наукова і педагогічна діяльність. У 1950 р., у зв'язку з виходом на пенсію професора М.В. Бречкевича, вона очолила кафедру історії середніх віків Київського державного університету.[4]
У київський період в повній мірі розкрилися таланти Л.С. Чиколіні як дослідниці та її вміння напрочуд логічно і продумано пов'язувати аналіз конкретно-історичного матеріалу з постановкою та розв'язанням теоретичних проблем медієвістики та раннього нового часу. Тож коли у 50-ті рр. історичний факультет КДУ охопила чергова хвиля структурних змін, у ході яких кафедру історії УРСР знову виокремили зі складу кафедри історії СРСР, а кафедру стародавньої історії з початком 1954/1955 навчального року знову об'єднали з кафедрою історії середніх віків, саме Л.С. Чиколіні
очолила тоді об'єднану кафедру історії стародавнього світу та середніх віків.
У 1960 р., у зв'язку з призначенням чоловіка Л.С. Чиколіні С.В. Червоненка Надзвичайним і Повноважним Послом СРСР у КНР і необхідністю її від'їзду в Китай, доц. Л.С. Чиколіні, на її прохання, була звільнена від обов'язків завідувача кафедри історії стародавнього світу і середніх віків, але за нею залишили виконання особистого педагогічного навантаження першого семестру. Новим завідувачем кафедри історії стародавнього світу та середніх віків було призначено талановитого педагога, відомого вітчизняного історика-аграрника доц. В.О. Маркіну, яка очолювала кафедру впродовж 24 років (з 1960 по 1984).[5]
Незважаючи на тривалі закордонні відрядження, у 60–70-ті рр. не поривала зв'язків із кафедрою доц. Л.С. Чиколіні, об'єктом дослідження якої продовжувала залишатися суспільна думка ранньомодерної Італії.У 70-ті рр. ХХ ст. Людмила Сергіївна переходить від наукових розвідок про окремих італійських публіцистів XVI – початку XVII ст. до аналітичного осмислення витоків, еволюції і типологічних особливостей суспільної думки ранньомодерної Італії. Результатом її понад двадцятилтнього дослідження цієї актуальної теми стала докторська дисертація "Ідея спільності майна та соціальної рівності в Італії XVI – на початку XVII ст.", захищена у стінах Київського держуніверситету ім. Т.Г. Шевченка у 1977 р., а також монографія "Соціальна утопія в Італії XVI – початок XVII ст.", що після публікації у Москві в 1980 р. отримала високу оцінку в медієвістиці. У 1981 р. на запрошення Президії Академії Наук СРСР Л.С. Чиколіні була переведена на роботу до Москви в Інститут всесвітньої історії АН СРСР, де вона очолила відділ історії суспільної думки.
Наукова спадщина ред.
1. Чиколини Л.С. Социальная утопия в Италии XVI - начало XVII в. [Архівовано 24 вересня 2020 у Wayback Machine.] Ответств. редактор В.И. Рутенбург. М., Наука, 1980г. - 392 с.
2. Культура и общественная мысль. Античность. Средние века. Эпоха Возрождения / Отв. ред. Л.С. Чиколини. М.: Наука, 1988. 248 с.
3. Чиколини Л. С. «Библиотека» Антона Франческо Дони//Книга в культуре Возрождения / Отв. ред. Л.М. Брагина. М.: Наука, 2002. 270 с.
4. Эразм Роттердамский и его время / Отв. ред. Л.С. Чиколини. М.: Наука, 1989. 280 с.
5. Итальянский город на заре нового времени: идеал и реальность. Л.С. Чиколини//Город как социокультурное явление исторического процесса / Отв. ред. Э.В. Сайко. М.: Наука, 1995. 351 с.
6. Культура Возрождения и средние века / Отв. ред. Л.С. Чиколини. М.: Наука, 1993. 224 с.
7. Чиколини. Л.С. Концепция “государственного интереса” Джованни Ботеро// Культура Возрождения и власть / Отв. ред. Л.М. Брагина. М.: Наука, 1999.
223 с.
Примітки ред.
- ↑ Головко О. Б. Історики-медієвісти сучасної України : довідник / [відп. ред. С. А. Копилов]. — Кам’янець-Подільський : Кам’янець Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2016. — 68 с.
- ↑ Українські історики XX століття: Біобібліографічний довідник/ Інститут історії України НАН України. - Київ, 2006. ~ Вип. 2, ч.З. -315с.(Серія “Українські історики”)
- ↑ Казьмирчук Г.Д. Чіколіні Людмила Сергіївна // Історичний факультет Київського національного університету ім. Т. Шевченка: минуле й сьогодення. - К., 2004. - С.309.
- ↑ Рудь М.О. Внесок Л.С. Чіколіні у дослідження суспільної думки ранньомодерної Італії // Університет. – К., 2009. - № 2 (28). – С. 11 – 17.
- ↑ Рудь М.О. Кафедра історії стародавнього світу та середніх віків Київського національного університету імені Тараса Шевченка (до 70-річчя заснування). // Вісник Київського університету. Історичні науки. – К., 2017. – Вип. № 135 (4) – С.62-66.