Вікіпедія

Чижова Людмила Яківна

Людмила Яківна Чижова (нар. 22 серпня 1939 року в с. Піщаний Брід Добровеличківського району Кіровоградської області) — українська поетеса, дитяча письменниця. Член Національної Спілки письменників України (1997). Лауреат премії ім. М. Аркаса (2000)[1].

Чижова Людмила Яківна
Народилася22 серпня 1939(1939-08-22) (84 роки)
с. Піщаний Брід (Добровеличківський район) Кіровоградська область
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнка
ДіяльністьУкраїнська література
Відома завдякипрозаїк, поетеса
Alma materКиївський державний інститут культури ім. О. Є. Корнійчука (1975)
ЧленствоНаціональна спілка письменників України
Роки активності1963 — тепер. час
Нагороди
Миколаївська обласна премія імені Миколи Аркаса

Дитинство

ред.

Батько, Яків Потапович, працював кіномеханіком, повернувшись інвалідом з війни, а мати все життя працювала у колгоспі. У сім'ї було четверо дітей, якими, практично, займалася одна мати[2].

Людмила з дитинства любила багато читати, особливо захоплювалась чарівністю українських народних казок, а пізніше розповідями про скіфів, творами М. Гоголя, О. Гончара, Л. Костенко. Настільною ж книгою став «Кобзар» Т. Шевченка, який вів її через усе життя[2]:

  Пророчий голос Кобзаря

З часів далеких і донині
Про волю вольную співа,
Про біль і щастя України.
Ім’я Тарасове святе
В молитву-пісню переллється,
Та у серцях всіх поколінь
На віки вічні зостається.

 

З дитинства мріяла бути геологом, мандрувати по рідній землі. У 1947 році пішла до школи.

Писати вірші почала зі школи. Перший вірш був написаний під враженням поеми Маргарити Алігер «Зоя» і присвячений улюбленій героїні Зої Космодем'янській. Вірш побачив світ у шкільній газеті. З тих пір найбільшим бажанням було вчитися літературі, вступити до Літературного інституту і стати письменником[2].

Освіта

ред.

В 1955 році закінчила 8 класів і вступила до Мигіївського технікуму — радгоспу в Первомайському районі Миколаївської області. В 1959 році отримала диплом агронома[2]. Спочатку працювала молодшим агрономом в колгоспі ім. Кірова Вознесенського району, потім — на комсомольській та культурно-освітній ниві в Кривоозерському, Баштанському районах Миколаївської області. Була директором Щербанівського та Дорошівського Будинків культури Вознесенського району[2].

В 1975 році закінчила Київський державний інститут культури ім. О. Є. Корнійчука за фахом «Режисер масових дій»[1].

Також працювала в сільських Будинках культури, з 1978 року — заступник директора обласного Будинку художньої творчості працівників народної освіти[1].

Літературна діяльність

ред.

З 1963 року почала друкуватись в газеті «Радянська правда» Вознесенського району, їздила на заняття в обласну літературну студію, яку вів Е. Январьов. Саме йому вона зобов'язана своїми поетичними успіхами, їй поталанило на добрих і чуйних людей, відомих поетів і письменників: Д. Білоуса, М. Пригару, П. Бібу, В. Бойченка і Д. Кременя, які стали її вчителями на поетичному шляху. Перша книга «Барви літа» вийшла у 1994 році. Друкуватися почала з 1963 року в районних, обласних та республіканських газетах, журналах: «Радянська жінка», «Хлібороб України», збірниках: «Сурмач», «Заспів», «Поезія-72»[2].

Ознаки індивідуального стилю

ред.

Кожна її поетична збірка має певну спрямованість і тематику: поетичні рядки для дітей, лірична сповідь, звернення до матері, осмислення народних переказів про природу краю, поетичні рядки за нашими традиціями чи віруваннями, ремінісценції з історії краю. Поезія Людмили Чижової викликає у читача почуття високої емоційної наснаги, духовної насолоди, співпереживання, проникнута справжнім пафосом, постійним прагненням до духовного вдосконалення:

  Моє серце зіткане з пісні,

В ньому завжди вогонь надії…

 

Близько 30-ти віршів Людмили Яківни було покладено на музику. Серед них поезії «Щербанівський вальс» (муз. В. Уреса), «Мій синочок» (муз. А. Кос-Анатольського), «До матері» (муз. О. Максимця), «Канікули», «Морський коник» (муз. С. Чепеленко), «Колискова» (муз. Л. Кравченка). Так, пісні «Щербанівський вальс» та «Дорошівські весни» співають і нині в цих селах:

  Славне село моє диво–садами,

Славне людьми, що душею багаті.
Зіронька зійде над річкою тихою,
Мати вечеряти кличе до хати.
Все тут буденне і все тут звичайне,
Ходять жінки, мов прекрасні мадонни.
А над степами, ярами і плавнями
Вечір спадає гарячою втомою.

 

Співпраця

ред.

Людмила Яківна Чижова постійно співпрацює з вищими державними педагогічними закладами. Часто виступає перед студентами, педагогами та учнями, перед читачами бібліотек області. Вона не лише презентує свої нові книжки, читає улюблене, а й разом зі своїми прихильниками готує нові заходи, оповідає про творчі пошуки, про цікаві знахідки з краєзнавства. А більшість дитячих казок Людмили Яківни інсценовано в Обласній дитячій бібліотеці ім. В. Лягіна, школах та дитячих садках.

Твори

ред.

З любов'ю до молодого покоління, з думою про нащадків написані протягом 1994—2003 рр. книжки: «Бабусина казка» (1994), «Води живої джерело» (1994), «Барви літа»(1994), «День пророка Наума»(1995), «Окраса життя»(1996), «Ода матері»(1997), «Ємигея»(1999), «Казка на канікулах», «Степова птаха»(2001), «Новорічна казка»(2002), «Із глибини народної криниці»(2003), «А у нас такі новини» (2004), «Звідки осінь починається» (2004), «Казка дідуся Гната» (2004), «Осіннє диво» (2004), «Русалка Степова» (2006), «Світе, мій світе» (2006), «Світле свято Миколая» (2007), «Гороскопи, зодіаки — року кожного ознаки» (2008), «Скриня казок» (2009). Друкувалася в поетичній антології «Миколаївський оберіг».

Родина

ред.

У 1959 році вийшла заміж. Чоловік, Чижов Іван Федорович, працював на комсомольській роботі, а потім головним інженером в колгоспі ім. Кірова с. Щербані та головою колгоспу в с. Дорошівка на Вознесенщині. Завжди у всьому підтримував і допомагав письменниці. У 1960 році народилася донька Тетяна, а в 1967 році — син Іван[2].

Нагороди

ред.
  • 1970 р. — нагороджена медаллю «За доблестный труд в ознаменование 100-летия со дня рождения В. И. Ленина».
  • 1986, 1987 рр. — нагороджена відзнаками ВЦСПС: «За отличную работу в культпросветучреждениях профсоюзов», «За достижения в самодеятельном искусстве».
  • 1997 р. — член Національної Спілки письменників України.
  • 2000 р. — лауреат премії ім. Миколи Аркаса.
  • 2007 р. — учасниця міжнародного симпозіуму «Візуалізація образу дитини в літературі».
  • 2014 р. — нагороджена медаллю «Почесна відзнака» Національної спілки письменників України за особисті досягнення у літературній творчості, за вагомий внесок у відродження духовності та культури українського народу та Почесною грамотою обласної ради.

Література

ред.
  • Чижова Л. Я. Із глибини народної криниці: легенди, казки та перекази рідного краю [Текст] / Л. Я. Чижова. — Миколаїв: П. П. Гудим І. О., 2003. — 124 с.
  • Чижова Л. Я. А у нас таки новини [Текст]: літературно-худож. видання для дітей молодш. шк. віку / Л. Я. Чижова. — Миколаїв: Видавництво ПП І. О. Гудим, 2004. — 15 с.
  • Чижова Л. Я. Казка дідуся Гната [Текст]: літературно-худож. видання для дітей молодш. шкільного віку / Л. Я. Чижова. — Миколаїв: ПП Гудим І. О., 2003. — 15 с.
  • Чижова Л. Я. Звідки осінь починається [Текст]: літературно-худож. видання для дошкільнят та дітей молодш. шкільн. віку / Л. Я. Чижова. — Миколаїв: П. П. Гудим І. О., 2004. — 15 с.
  • Чижова Л. Я. Осіннє диво [Текст]: літературно-худож. видання, вірші для дітей серед. віку / Л. Я. Чижова. — Миколаїв: Видавництво ПП І. О. Гудим, 2004. — 15 с.
  • Чижова Л. Я. А вже весна [Текст]: поетичні сучасні казки, вірші / Л. Я. Чижова. — Миколаїв: ПП І. О. Гудим, 2005. — 48 с.
  • ЧижовА Л. Я. Русалка Степова / Л. Я. Чижова. — Миколаїв: ПП І. О. Гудим, 2006.- 7 с.
  • Чижова Л. Я. Світе, мій світе [Текст]: поезії / Л. Я. Чижова. — Миколаїв: Видавництво І. О. Гудим, 2006. — 104 с.
  • Чижова Л. Я. Світле свято Миколая [Текст]: для дітей молодшого та середнього шкільного віку / Чижова Л. Я. — Миколаїв: Видавництво Ірини Гудим, 2007. — 32 с.

Література про життя та творчість Л. Я. Чижової

ред.
  • Агеев Ю. Новая книга Людмилы Чижовой / Ю. Агеев // Южная правда. — 2003. — 13 сент. — С. 2.
  • Агеев Ю. Строки Людмилы Чижовой / Ю. Агеев // Южная правда. — 1996. — 20 июня.
  • Агеев Ю. Хороший подарок детям / Ю. Агеев //Южная правда. — 2001. — 23 июня. — С. 2.
  • Береза І. Осіння казка Людмили Чижової / І. Береза // Радянське Прибужжя. — 1996. — 20 лют.
  • Бойченко В. Емигея — моя земля…/ В. Бойченко // Радянське Прибужжя. — 1999. — 18 верес.
  • Бойченко В. Переднє слово / В.Бойченко // Води живої джерело / Л. Чижова. — Миколаїв, 1994. — С. 3.
  • Даниленко Т. «І розів'ються, і розквітнуть зело і мова на землі» / Т. Даниленко // Радянське Прибужжя. — 1996. — 25 трав. — С. 4.
  • Даниленко Т. Ода матери / Т. Даниленко // Рад. Прибужжя. — 1997. — 15 квіт.
  • Діордіца Д. Творчість Людмили Чижової / Д. Діордіца // Краєзнавчий альманах. — 2001. — Вип. 1. — С. 80-86.
  • Даниленко Т. Повість довжиною в людське життя / Т. Даниленко // Рідне Прибужжя. — 2010. — 16 лют. — С. 4.
  • Жайворонок Т. Сказочная страна Людмилы Чижовой / Т. Жайворонок // Южная правда. — 2010. — 6 февр. — С. 3.
  • Жусєв І. «Митець свій власний творить світ» / І. Жусєв // Родной причал. — 2006. — 27 сент.-3 окт. — С. 2.
  • З творчої когорти // Рідне Прибужжя. — 2009. — 22 серп. — С. 3.
  • Иванов, С. Полный сундук сказок / С. Иванов // Наш город. — 2010. — 10-16 февр. — С. 9.
  • Йде пророк на урок // Родной причал. — 1995. — 14-20 сент. — С. 4.
  • Костюк Л. Дорога ложка к обеду, а сказка — к лету / Л. Костюк // Южная правда. — 2001. — 26 мая.
  • Костюк Л. Пахнут детством чабрец и мята // Вечерний Николаев. — 1996. — 13 июня.
  • Кремінь Д. Зоряний колодязь / Д.Кремінь // Рідне Прибужжя. — 2003. — 23 груд. — С. 4.
  • Кузнецов А. Из глубины народной криницы / А. Кузнецов // Вечерний Николаев. — 2003. — 11 нояб. — С. 1.
  • Людмила Чижова: біогр. довідка // Література рідного краю: Письменники Миколаївщини: посібник-хрестоматія. — Миколаїв, 2003. — С. 137—139.
  • Людмила Чижова: біогр.довідка // Чижова Л. Ода матері. — Миколаїв, 1997. — 3 с. обкл.
  • Людмила Чижова: біограф.довідка // Миколаївський оберіг. — 2004. — С. 316—317.
  • Миронов Ю. Предисловие к книге / Ю.Миронов // Барви літа / Л. Чижова. — Миколаїв, 1994. — С. 1.
  • Неиссякаемый источник вдохновения // Южная правда. — 2009. — 22 авг. — С. 4.
  • Нежно о женщине // Родной причал. — 1997. — 27 марта — 2 апр. — С. 4.
  • Нові члени Спілки письменників України // Літературна Україна. — 1997. — 12 черв.
  • Просто женские стихи // Вечерний Николаев. — 2009. — 22 авг. — С. 3.
  • Скуратівський В. Вступне слово / В. Скуратівський // Окраса життя /Л. Чижова. — Миколаїв, 1996. — С. 2.
  • Степаненко Н. Новая книга Людмилы Чижовой / Н. Степаненко // Южная правда. — 2008. — 29 мая. — С. 5.
  • Христова Н. «В мене серце зіткане з пісні» / Н. Христова // Вечерний Николаев. — 2004. — 28 авг. — С. 3.
  • Январев Э. Цветы Людмилы на рушниках / Э.Январев // Досуг. — 1995. –2 марта.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в Архівована копія. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 12 грудня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. ↑ а б в г д е ж Архівована копія. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 12 грудня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чижова_Людмила_Яківна&oldid=42445428