Вікіпедія

Чижова Людмила Яківна

Людмила Яківна Чижова (нар. 22 серпня 1939 року в с. Піщаний Брід Добровеличківського району Кіровоградської області) — українська поетеса, дитяча письменниця. Член Національної Спілки письменників України (1997). Лауреат премії ім. М. Аркаса (2000)[1].

Чижова Людмила Яківна
Народилася 22 серпня 1939(1939-08-22) (84 роки)
с. Піщаний Брід (Добровеличківський район) Кіровоградська область
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Діяльність Українська література
Відома завдяки прозаїк, поетеса
Alma mater Київський державний інститут культури ім. О. Є. Корнійчука (1975)
Членство Національна спілка письменників України
Роки активності 1963 — тепер. час
Нагороди
Миколаївська обласна премія імені Миколи Аркаса

Дитинство ред.

Батько, Яків Потапович, працював кіномеханіком, повернувшись інвалідом з війни, а мати все життя працювала у колгоспі. У сім'ї було четверо дітей, якими, практично, займалася одна мати[2].

Людмила з дитинства любила багато читати, особливо захоплювалась чарівністю українських народних казок, а пізніше розповідями про скіфів, творами М. Гоголя, О. Гончара, Л. Костенко. Настільною ж книгою став «Кобзар» Т. Шевченка, який вів її через усе життя[2]:

  Пророчий голос Кобзаря

З часів далеких і донині
Про волю вольную співа,
Про біль і щастя України.
Ім’я Тарасове святе
В молитву-пісню переллється,
Та у серцях всіх поколінь
На віки вічні зостається.

 

З дитинства мріяла бути геологом, мандрувати по рідній землі. У 1947 році пішла до школи.

Писати вірші почала зі школи. Перший вірш був написаний під враженням поеми Маргарити Алігер «Зоя» і присвячений улюбленій героїні Зої Космодем'янській. Вірш побачив світ у шкільній газеті. З тих пір найбільшим бажанням було вчитися літературі, вступити до Літературного інституту і стати письменником[2].

Освіта ред.

В 1955 році закінчила 8 класів і вступила до Мигіївського технікуму — радгоспу в Первомайському районі Миколаївської області. В 1959 році отримала диплом агронома[2]. Спочатку працювала молодшим агрономом в колгоспі ім. Кірова Вознесенського району, потім — на комсомольській та культурно-освітній ниві в Кривоозерському, Баштанському районах Миколаївської області. Була директором Щербанівського та Дорошівського Будинків культури Вознесенського району[2].

В 1975 році закінчила Київський державний інститут культури ім. О. Є. Корнійчука за фахом «Режисер масових дій»[1].

Також працювала в сільських Будинках культури, з 1978 року — заступник директора обласного Будинку художньої творчості працівників народної освіти[1].

Літературна діяльність ред.

З 1963 року почала друкуватись в газеті «Радянська правда» Вознесенського району, їздила на заняття в обласну літературну студію, яку вів Е. Январьов. Саме йому вона зобов'язана своїми поетичними успіхами, їй поталанило на добрих і чуйних людей, відомих поетів і письменників: Д. Білоуса, М. Пригару, П. Бібу, В. Бойченка і Д. Кременя, які стали її вчителями на поетичному шляху. Перша книга «Барви літа» вийшла у 1994 році. Друкуватися почала з 1963 року в районних, обласних та республіканських газетах, журналах: «Радянська жінка», «Хлібороб України», збірниках: «Сурмач», «Заспів», «Поезія-72»[2].

Ознаки індивідуального стилю ред.

Кожна її поетична збірка має певну спрямованість і тематику: поетичні рядки для дітей, лірична сповідь, звернення до матері, осмислення народних переказів про природу краю, поетичні рядки за нашими традиціями чи віруваннями, ремінісценції з історії краю. Поезія Людмили Чижової викликає у читача почуття високої емоційної наснаги, духовної насолоди, співпереживання, проникнута справжнім пафосом, постійним прагненням до духовного вдосконалення:

  Моє серце зіткане з пісні,

В ньому завжди вогонь надії…

 

Близько 30-ти віршів Людмили Яківни було покладено на музику. Серед них поезії «Щербанівський вальс» (муз. В. Уреса), «Мій синочок» (муз. А. Кос-Анатольського), «До матері» (муз. О. Максимця), «Канікули», «Морський коник» (муз. С. Чепеленко), «Колискова» (муз. Л. Кравченка). Так, пісні «Щербанівський вальс» та «Дорошівські весни» співають і нині в цих селах:

  Славне село моє диво–садами,

Славне людьми, що душею багаті.
Зіронька зійде над річкою тихою,
Мати вечеряти кличе до хати.
Все тут буденне і все тут звичайне,
Ходять жінки, мов прекрасні мадонни.
А над степами, ярами і плавнями
Вечір спадає гарячою втомою.

 

Співпраця ред.

Людмила Яківна Чижова постійно співпрацює з вищими державними педагогічними закладами. Часто виступає перед студентами, педагогами та учнями, перед читачами бібліотек області. Вона не лише презентує свої нові книжки, читає улюблене, а й разом зі своїми прихильниками готує нові заходи, оповідає про творчі пошуки, про цікаві знахідки з краєзнавства. А більшість дитячих казок Людмили Яківни інсценовано в Обласній дитячій бібліотеці ім. В. Лягіна, школах та дитячих садках.

Твори ред.

З любов'ю до молодого покоління, з думою про нащадків написані протягом 1994—2003 рр. книжки: «Бабусина казка» (1994), «Води живої джерело» (1994), «Барви літа»(1994), «День пророка Наума»(1995), «Окраса життя»(1996), «Ода матері»(1997), «Ємигея»(1999), «Казка на канікулах», «Степова птаха»(2001), «Новорічна казка»(2002), «Із глибини народної криниці»(2003), «А у нас такі новини» (2004), «Звідки осінь починається» (2004), «Казка дідуся Гната» (2004), «Осіннє диво» (2004), «Русалка Степова» (2006), «Світе, мій світе» (2006), «Світле свято Миколая» (2007), «Гороскопи, зодіаки — року кожного ознаки» (2008), «Скриня казок» (2009). Друкувалася в поетичній антології «Миколаївський оберіг».

Родина ред.

У 1959 році вийшла заміж. Чоловік, Чижов Іван Федорович, працював на комсомольській роботі, а потім головним інженером в колгоспі ім. Кірова с. Щербані та головою колгоспу в с. Дорошівка на Вознесенщині. Завжди у всьому підтримував і допомагав письменниці. У 1960 році народилася донька Тетяна, а в 1967 році — син Іван[2].

Нагороди ред.

  • 1970 р. — нагороджена медаллю «За доблестный труд в ознаменование 100-летия со дня рождения В. И. Ленина».
  • 1986, 1987 рр. — нагороджена відзнаками ВЦСПС: «За отличную работу в культпросветучреждениях профсоюзов», «За достижения в самодеятельном искусстве».
  • 1997 р. — член Національної Спілки письменників України.
  • 2000 р. — лауреат премії ім. Миколи Аркаса.
  • 2007 р. — учасниця міжнародного симпозіуму «Візуалізація образу дитини в літературі».
  • 2014 р. — нагороджена медаллю «Почесна відзнака» Національної спілки письменників України за особисті досягнення у літературній творчості, за вагомий внесок у відродження духовності та культури українського народу та Почесною грамотою обласної ради.

Література ред.

  • Чижова Л. Я. Із глибини народної криниці: легенди, казки та перекази рідного краю [Текст] / Л. Я. Чижова. — Миколаїв: П. П. Гудим І. О., 2003. — 124 с.
  • Чижова Л. Я. А у нас таки новини [Текст]: літературно-худож. видання для дітей молодш. шк. віку / Л. Я. Чижова. — Миколаїв: Видавництво ПП І. О. Гудим, 2004. — 15 с.
  • Чижова Л. Я. Казка дідуся Гната [Текст]: літературно-худож. видання для дітей молодш. шкільного віку / Л. Я. Чижова. — Миколаїв: ПП Гудим І. О., 2003. — 15 с.
  • Чижова Л. Я. Звідки осінь починається [Текст]: літературно-худож. видання для дошкільнят та дітей молодш. шкільн. віку / Л. Я. Чижова. — Миколаїв: П. П. Гудим І. О., 2004. — 15 с.
  • Чижова Л. Я. Осіннє диво [Текст]: літературно-худож. видання, вірші для дітей серед. віку / Л. Я. Чижова. — Миколаїв: Видавництво ПП І. О. Гудим, 2004. — 15 с.
  • Чижова Л. Я. А вже весна [Текст]: поетичні сучасні казки, вірші / Л. Я. Чижова. — Миколаїв: ПП І. О. Гудим, 2005. — 48 с.
  • ЧижовА Л. Я. Русалка Степова / Л. Я. Чижова. — Миколаїв: ПП І. О. Гудим, 2006.- 7 с.
  • Чижова Л. Я. Світе, мій світе [Текст]: поезії / Л. Я. Чижова. — Миколаїв: Видавництво І. О. Гудим, 2006. — 104 с.
  • Чижова Л. Я. Світле свято Миколая [Текст]: для дітей молодшого та середнього шкільного віку / Чижова Л. Я. — Миколаїв: Видавництво Ірини Гудим, 2007. — 32 с.

Література про життя та творчість Л. Я. Чижової ред.

  • Агеев Ю. Новая книга Людмилы Чижовой / Ю. Агеев // Южная правда. — 2003. — 13 сент. — С. 2.
  • Агеев Ю. Строки Людмилы Чижовой / Ю. Агеев // Южная правда. — 1996. — 20 июня.
  • Агеев Ю. Хороший подарок детям / Ю. Агеев //Южная правда. — 2001. — 23 июня. — С. 2.
  • Береза І. Осіння казка Людмили Чижової / І. Береза // Радянське Прибужжя. — 1996. — 20 лют.
  • Бойченко В. Емигея — моя земля…/ В. Бойченко // Радянське Прибужжя. — 1999. — 18 верес.
  • Бойченко В. Переднє слово / В.Бойченко // Води живої джерело / Л. Чижова. — Миколаїв, 1994. — С. 3.
  • Даниленко Т. «І розів'ються, і розквітнуть зело і мова на землі» / Т. Даниленко // Радянське Прибужжя. — 1996. — 25 трав. — С. 4.
  • Даниленко Т. Ода матери / Т. Даниленко // Рад. Прибужжя. — 1997. — 15 квіт.
  • Діордіца Д. Творчість Людмили Чижової / Д. Діордіца // Краєзнавчий альманах. — 2001. — Вип. 1. — С. 80-86.
  • Даниленко Т. Повість довжиною в людське життя / Т. Даниленко // Рідне Прибужжя. — 2010. — 16 лют. — С. 4.
  • Жайворонок Т. Сказочная страна Людмилы Чижовой / Т. Жайворонок // Южная правда. — 2010. — 6 февр. — С. 3.
  • Жусєв І. «Митець свій власний творить світ» / І. Жусєв // Родной причал. — 2006. — 27 сент.-3 окт. — С. 2.
  • З творчої когорти // Рідне Прибужжя. — 2009. — 22 серп. — С. 3.
  • Иванов, С. Полный сундук сказок / С. Иванов // Наш город. — 2010. — 10-16 февр. — С. 9.
  • Йде пророк на урок // Родной причал. — 1995. — 14-20 сент. — С. 4.
  • Костюк Л. Дорога ложка к обеду, а сказка — к лету / Л. Костюк // Южная правда. — 2001. — 26 мая.
  • Костюк Л. Пахнут детством чабрец и мята // Вечерний Николаев. — 1996. — 13 июня.
  • Кремінь Д. Зоряний колодязь / Д.Кремінь // Рідне Прибужжя. — 2003. — 23 груд. — С. 4.
  • Кузнецов А. Из глубины народной криницы / А. Кузнецов // Вечерний Николаев. — 2003. — 11 нояб. — С. 1.
  • Людмила Чижова: біогр. довідка // Література рідного краю: Письменники Миколаївщини: посібник-хрестоматія. — Миколаїв, 2003. — С. 137—139.
  • Людмила Чижова: біогр.довідка // Чижова Л. Ода матері. — Миколаїв, 1997. — 3 с. обкл.
  • Людмила Чижова: біограф.довідка // Миколаївський оберіг. — 2004. — С. 316—317.
  • Миронов Ю. Предисловие к книге / Ю.Миронов // Барви літа / Л. Чижова. — Миколаїв, 1994. — С. 1.
  • Неиссякаемый источник вдохновения // Южная правда. — 2009. — 22 авг. — С. 4.
  • Нежно о женщине // Родной причал. — 1997. — 27 марта — 2 апр. — С. 4.
  • Нові члени Спілки письменників України // Літературна Україна. — 1997. — 12 черв.
  • Просто женские стихи // Вечерний Николаев. — 2009. — 22 авг. — С. 3.
  • Скуратівський В. Вступне слово / В. Скуратівський // Окраса життя /Л. Чижова. — Миколаїв, 1996. — С. 2.
  • Степаненко Н. Новая книга Людмилы Чижовой / Н. Степаненко // Южная правда. — 2008. — 29 мая. — С. 5.
  • Христова Н. «В мене серце зіткане з пісні» / Н. Христова // Вечерний Николаев. — 2004. — 28 авг. — С. 3.
  • Январев Э. Цветы Людмилы на рушниках / Э.Январев // Досуг. — 1995. –2 марта.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в Архівована копія. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 12 грудня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. ↑ а б в г д е ж Архівована копія. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 12 грудня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чижова_Людмила_Яківна&oldid=41654778