Відкрити головне меню

Чжан Фей (спрощ.: 张飞; кит. трад.: 張飛; піньїнь: zhāng fēi; 167 — 221 ) — китайський державний діяч, військовик періоду Саньго. Генерал Лю Бея, засновника династії Шу. Посмертне ім'я — князь Хуань[2].

Чжан Фей
Zhan-gung-u.jpg
Чжан Фей на Чанбанському мосту
1872, Утаґава Кунійосі
Псевдо Іде[1]
Народився 167(0167)
Чжочжоу[d], Zhuo Commandery[d], Youzhou[d], Династія Хань
Помер 221(0221)
Ланчжун[d], Династія Шу
Громадянство
(підданство)
Династія Шу
Eastern Han Dynasty[d]
Діяльність політик, військовослужбовець
У шлюбі з Lady Xiahou[d]
Діти Zhang Bao[d], Zhang Shao[d], Empress Zhang[d] і Empress Zhang[d]

Короткі відомостіРедагувати

Чжан Фей походив з командирства Чжо[3]. Був земляком Лю Бея. Підтримував його спільно з Гуань Юєм в усіх починаннях та військових походах. Був молодше Гуань Юя і шанував його як старшого брата.

208 року керував ар'єргардом Лю Бея в битві при Чанбані. Прославився тим, що спинив на мосту солдатів-переслідувачів Цао Цао, гучним вигуком: «Я Чжан Іду! Підходь, будемо битись на смерть!»

Після прибуття Лю Бея до країни Шу, воював проти армії генерала Янь Яня, голови командирства Ба, що був призначений ворогом Лю Чжаном. Вражений мужністю і вірністю ворожого генерала, влаштував для нього бенкет. Після підкорення командирства Ба керував його західною частиною. На посаді голови командирства зумів захистити довірені землі від нападу війська Цао Цао під командуванням Цзян Чжана.

Був войовничим і мав дуже лютий норов. Не жалів своїх офіцерів та солдат. Постійно бив їх кийками та нагайками за найменші провини. Під час підготовки до походу на сусідню державу У, загинув від рук своїх підлеглих.

ПриміткиРедагувати

  1. кит.: 益德; піньїнь: yìdé
  2. кит.: 桓侯; піньїнь: huánhóu, Хуань-хоу.
  3. кит. 涿郡. Сучасний повіт Чжо провінції Хебей, КНР.

Джерела та літератураРедагувати