Чесноков Дмитро Іванович

Дмитро Іванович Чесноков (7 листопада 1910(19101107), село Капліно Старооскольського повіту Курської губернії, тепер Старооскольського району Бєлгородської області, Російська Федерація — 15 вересня 1973, місто Москва) — радянський державний діяч, фахівець з російської філософії, завідувач відділу філософських і правових наук та вищих навчальних закладів ЦК КПРС, голова Державного комітету з радіомовлення і телебачення при Раді міністрів СРСР. Член ЦК КПРС у 1952—1956 роках. Член Президії ЦК КПРС з 16 жовтня 1952 по 5 березня 1953 року. Доктор філософських наук (1951), професор (1952). Дійсний член Академії педагогічних наук СРСР по відділенню теорії та історії педагогіки (30.01.1968).

Чесноков Дмитро Іванович
Народився 25 жовтня (7 листопада) 1910
село Капліно Старооскольського повіту Курської губернії, тепер Старооскольського району Бєлгородської області, Російська Федерація
Помер 15 вересня 1973(1973-09-15) (62 роки) або 17 вересня 1973(1973-09-17)[1] (62 роки)
Москва, СРСР
Поховання Даниловський цвинтар
Громадянство Росія Росія, СРСР СРСР
Національність росіянин
Діяльність політик, журналіст
Alma mater Московський педагогічний державний університет
Науковий ступінь доктор філософських наук
Заклад Ural State Pedagogical Universityd
Членство Політичне бюро ЦК КПРС
Посада головний редактор
Партія КПРС
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани»
Сталінська премія 3-го ступеня Заслужений діяч науки РРФСР Премії імені М. В. Ломоносова

ЖиттєписРедагувати

Народився в селянській родині. З 1924 року навчався в Старооскольському педагогічному технікумі.

У 1931 році закінчив 2-й Московський державний педагогічний інститут.

У 1931—1934 роках — викладач Уральського комуністичного університету в місті Свердловську. У 1934—1943 роках — викладач, завідувач кафедри Свердловського педагогічного інституту.

Член ВКП(б) з 1939 року.

У 1943—1946 роках — завідувач відділу Свердловського міського комітету ВКП(б).

У 1946—1947 роках — секретар Свердловського міського комітету ВКП(б) з пропаганди.

У листопаді 1947 — липні 1948 року — заступник завідувача відділу науки Управління пропаганди і агітації ЦК ВКП(б).

У липні 1948—1951 роках — заступник директора Інституту філософії Академії наук СРСР. Одночасно з 1948 року викладав у Московському державному університеті.

3 березня 1949 — липень 1952 року — головний редактор журналу «Вопросы философии».

У липні 1952 — 25 березня 1953 року — завідувач відділу філософських і правових наук та вищих навчальних закладів ЦК ВКП(б) (КПРС).

Одночасно в жовтні 1952 — березні 1953 року — член Постійної комісії з ідеологічних питань при Президії ЦК КПРС, головний редактор журналу «Коммунист».

У квітні 1953 — 1955 року — завідувач відділу науки Горьковського обласного комітету КПРС. Одночасно працював професором Горьковського педагогічного інституту.

У 1955—1957 роках — секретар Горьковського обласного комітету КПРС з питань пропаганди.

27 травня 1957 — травень 1959 року — голова Державного комітету з радіомовлення і телебачення при Раді міністрів СРСР.

У 1959—1960 роках — завідувач кафедри діалектичного та історичного матеріалізму, в 1960—1967 роках — завідувач кафедри історичного матеріалізму філософського факультету Московського державного університету.

У 1967—1970 роках — проректор Академії суспільних наук при ЦК КПРС.

З 1970 року — професор кафедри марксистсько-ленінської філософії Академії суспільних наук при ЦК КПРС.

Помер 15 вересня 1973 року після тривалої важкої хвороби в Москві. Похований в Москві на Даниловському цвинтарі.

Основні праціРедагувати

  • Світогляд Герцена. М., 1948
  • Й. В. Сталін про більшовицьку партію як керівну силу Радянської держави // Питання марксистсько-ленінської філософії. М., 1950
  • Марксизм-ленінізм про базис і надбудову. Лекції. М., 1951
  • Радянська соціалістична держава. М., 1952
  • Роль соціалістичної держави в будівництві комунізму. М., 1959
  • Історичний матеріалізм. М., 1964. (2-е вид. 1965)
  • Матеріалістичне розуміння історії і будівництво комунізму в СРСР. М., 1965
  • Історичний матеріалізм як соціологія марксизму-ленінізму. М., 1973.

НагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Library of Congress AuthoritiesLibrary of Congress.

ДжерелаРедагувати