Чесноков Дмитро Іванович

Дмитро Іванович Чесноков (7 листопада 1910(19101107), село Капліно Старооскольського повіту Курської губернії, тепер Старооскольського району Бєлгородської області, Російська Федерація — 15 вересня 1973, місто Москва) — радянський державний діяч, фахівець з російської філософії, завідувач відділу філософських і правових наук та вищих навчальних закладів ЦК КПРС, голова Державного комітету з радіомовлення і телебачення при Раді міністрів СРСР. Член ЦК КПРС у 1952—1956 роках. Член Президії ЦК КПРС з 16 жовтня 1952 по 5 березня 1953 року. Доктор філософських наук (1951), професор (1952). Дійсний член Академії педагогічних наук СРСР по відділенню теорії та історії педагогіки (30.01.1968).

Чесноков Дмитро Іванович
Народився	25 жовтня (7 листопада) 1910 село Капліно Старооскольського повіту Курської губернії, тепер Старооскольського району Бєлгородської області, Російська Федерація
Помер	15 вересня 1973(1973-09-15) (62 роки) Москва, СРСР
Поховання	Даниловський цвинтар
Громадянство	Росія,  СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	політик, журналіст
Alma mater	Московський педагогічний державний університет
Науковий ступінь	доктор філософських наук
Заклад	Ural State Pedagogical Universityd
Членство	Політичне бюро ЦК КПРС
Посада	головний редактор
Партія	КПРС
Нагороди

Життєпис

Народився в селянській родині. У 1920 році закінчив сільську початкову школу. З 1921 по 1924 рік працював у господарстві матері.

У 1924—1928 роках навчався на вечірньому відділенні Старооскольського педагогічного технікуму.

У 1928—1931 роках — студент педагогічного факультету 2-го Московського державного університету (педагогічного інституту).

У травні 1931 — 1933 року — асистент, викладач діалектичного матеріалізму Уральського комуністичного університету в місті Свердловську. У вересні 1933 — грудні 1934 року — доцент Уральського індустріального інституту в місті Свердловську. У грудні 1934 — січні 1943 року — доцент, завідувач кафедри Свердловського педагогічного інституту. У 1938 році вступив до комсомолу.

Член ВКП(б) з 1939 року.

У січні 1943 — березні 1944 року — завідувач відділу пропаганди Свердловського міського комітету ВКП(б).

У березні 1944 — листопаді 1947 року — секретар Свердловського міського комітету ВКП(б) з пропаганди.

1 грудня 1947 — 15 червня 1948 року — заступник завідувача відділу науки Управління пропаганди і агітації ЦК ВКП(б).

15 червня 1948 — 1951 року — заступник директора Інституту філософії Академії наук СРСР. Одночасно з 1948 року викладав у Московському державному університеті.

3 березня 1949 — липень 1952 року — головний редактор журналу «Вопросы философии».

3 липня 1952 — 25 березня 1953 року — завідувач відділу філософських і правових наук та вищих навчальних закладів ЦК ВКП(б) (КПРС).

Одночасно в жовтні 1952 — березні 1953 року — член Постійної комісії з ідеологічних питань при Президії ЦК КПРС, головний редактор журналу «Коммунист».

У березні 1953 — 1955 року — завідувач відділу науки Горьковського обласного комітету КПРС. Одночасно працював професором Горьковського педагогічного інституту.

У 1955—1957 роках — секретар Горьковського обласного комітету КПРС з питань пропаганди.

27 травня 1957 — травень 1959 року — голова Державного комітету з радіомовлення і телебачення при Раді міністрів СРСР.

У 1959—1960 роках — завідувач кафедри діалектичного та історичного матеріалізму, в 1960—1967 роках — завідувач кафедри історичного матеріалізму філософського факультету Московського державного університету.

У 1967—1970 роках — проректор Академії суспільних наук при ЦК КПРС.

З 1970 року — професор кафедри марксистсько-ленінської філософії Академії суспільних наук при ЦК КПРС.

Помер 15 вересня 1973 року після тривалої важкої хвороби в Москві. Похований в Москві на Даниловському цвинтарі.

Основні праці

• Світогляд Герцена. М., 1948
• Й. В. Сталін про більшовицьку партію як керівну силу Радянської держави // Питання марксистсько-ленінської філософії. М., 1950
• Марксизм-ленінізм про базис і надбудову. Лекції. М., 1951
• Радянська соціалістична держава. М., 1952
• Роль соціалістичної держави в будівництві комунізму. М., 1959
• Історичний матеріалізм. М., 1964. (2-е вид. 1965)
• Матеріалістичне розуміння історії і будівництво комунізму в СРСР. М., 1965
• Історичний матеріалізм як соціологія марксизму-ленінізму. М., 1973.

Нагороди

• орден Трудового Червоного Прапора
• орден «Знак Пошани»
• медалі
• Сталінська премія ІІІ ст. (1953) — за книгу «Світогляд О. І. Герцена»
• лауреат Премії імені М. В. Ломоносова — за книгу «Історичний матеріалізм» (1965)
• Заслужений діяч науки РРФСР (1970)

Джерела

• Чесноков Дмитрий Иванович [Архівовано 30 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)