Чеслав Міхневич (пол. Czesław Michniewicz, [ˈt͡ʂɛswaf mʲixˈɲɛvʲit͡ʂ], нар. 12 лютого 1970, Березовка) — польський футболіст, що грав на позиції воротаря. Після завершення ігрової кар'єри — тренер.

Ф
Чеслав Міхневич
Чеслав Міхневич
Чеслав Міхневич
Міхневич, 2021
Особисті дані
Народження 12 лютого 1970(1970-02-12) (54 роки)
  Березовка, БРСР, СРСР
Зріст 188 см
Вага 88 кг
Громадянство  Республіка Польща
Позиція воротар
Юнацькі клуби
1978-1990 Польща «Осса» (Біскупець Поморський)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1990–1993 Польща «Балтик» (Гдиня) ? (-?)
1993–1996 Польща «Полонія» (Гданськ) ? (-?)
1996–2000 Польща «Аміка» (Вронкі) 9 (-9)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1999–2002 Польща «Аміка ІІ»
2002–2003 Польща «Аміка» (Вронкі) (воротарі)
2003–2006 Польща «Лех» (Познань)
2006–2007 Польща «Заглембє» (Любін)
2008–2009 Польща «Арка» (Гдиня)
2010–2011 Польща «Відзев» (Лодзь)
2011 Польща «Ягеллонія»
2012 Польща «Полонія»
2013 Польща «Подбескідзе»
2015–2016 Польща «Погонь» (Щецин)
2016–2017 Польща «Нецєча»
2017–2020 Польща Польща U-21
2020–2021 Польща «Легія»
2022 Польща Польща

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ігрова кар'єра

ред.

Народився 12 лютого 1970 року в місті Березовка на території Білоруської РСР, коли його мати відвідувала там родину, але виріс у Біскупці, Польща[2]. Вихованець футбольної школи клубу «Осса» (Біскупець Поморський), після чого грав на дорослому рівні за нижчолігові команди «Балтик» (Гдиня) та «Полонія» (Гданськ).

1996 року перейшов до клубу «Аміка», за який відіграв 4 сезони будучи дублером Ярослава Стружинського[pl]. За цей час тричі виборював титул володаря Кубка Польщі та двічі ставав володарем Суперкубка Польщі, при цьому у розіграші 1999 року був основним воротарем. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Аміка» (Вронкі) у 2000 році, зігравши за цей час лише 9 ігор у вищому дивізіоні країни.

Кар'єра тренера

ред.

По завершенні кар'єри залишився у клубі «Аміка» і 1999 по 2002 рік був головним тренером резервної команди, після чого працював тренером воротарів основної команди.

У вересні 2003 року став головним тренером команди «Лех» (Познань) і тренував команду з Познані три роки, вигравши у 2006 році з командою Кубок і Суперкубок Польщі. Після цього з 3 жовтня 2006 по 22 жовтня 2007 року очолював тренерський штаб клубу «Заглембє» (Любін), який привів до титулу чемпіона Польщі сезону 2006/07.

В подальшому очолював низку польських клубів: «Арка», «Відзев», «Ягеллонія», «Полонія», «Подбескідзе», «Погонь» (Щецин) та «Нецєча», але серйозних результатів не здобував.

7 липня 2017 року він був представлений новим головним тренером молодіжної збірної Польщі[3]. Вигравши у плей-оф кваліфікації у Португалії, Міхневич вивів Польщу вперше з 1994 року на молодіжний чемпіонат Європи 2019 року в Італії. Там команда здобула перемоги у двох перших матчах проти Бельгії (3:2) та господарів Італії (1:0), втім зазнавши розгромної поразки 0:5 у третій грі від Іспанії поляки стали лише третіми у групі і не вийшли в плей-оф.

У жовтні 2020 року, невдовзі після призначення головним тренером варшавської «Легії», залашив тренерський штаб польської молодіжки. Вже за результатами сезону 2020/21 здобув другий у своїй тренерській кар'єрі титул чемпіона Польщі.

Із 31 січня 2022 року по кінець року очолював тренерський штаб збірної Польщі з футболу.[4][4]

Титули і досягнення

ред.

Як гравця

ред.
«Аміка»: 1997–98, 1998–99, 1999–00
«Аміка»: 1998, 1999

Як тренера

ред.
«Заглембє» (Любін): 2006–07
«Легія»: 2020–21
«Лех» (Познань): 2003–04
«Лех» (Познань): 2004
«Заглембє» (Любін): 2007

Примітки

ред.
  1. 90minut.pl — 2003.
  2. Michniewicz, Czesław. About me » About me. Official Website. Poznań: Sportwin. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 22 червня 2019.
  3. Czesław Michniewicz został trenerem reprezentacji Polski U21 — Przegląd Sportowy (pl-PL) . 7 липня 2017. Процитовано 22 листопада 2018.
  4. а б Збірну Польщі з футболу офіційно очолив Чеслав Міхневич. Укрінформ (українською) . 31 січня 2022. Архів оригіналу за 5 лютого 2022. Процитовано 5 лютого 2022.

Посилання

ред.