Черезов Євген Вікентійович

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Євгеній Вікентійович Черезов (нар. 23 березня 19124 червня 1988) — радянський історик, доктор історичних наук, професор, єгиптолог. Почесний доктор Каїрського університета.

Євгеній Вікентійович Черезов
Евгений Викентьевич Черезов
Народився23 березня 1912(1912-03-23)
Стара Тушка, Вятська губернія, Російська імперія
Помер4 червня 1988(1988-06-04) (76 років)
Чернівці
КраїнаСРСР СРСР Україна Україна
Діяльністьісторик, викладач університету
Alma materСанкт-Петербурзький університет
Галузьісторія
ЗакладЧернівецький університет
ПосадаПрофесор і завідувач кафедри стародавньої і середньовічної історії Чернівецького університету
Вчене званняПрофесор
Науковий ступіньДоктор історичних наук
Відомий завдяки:Вивчення єгиптології
НагородиМедаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «20 років перемоги у ВВВ» Медаль «30 років перемоги у ВВВ» Медаль «40 років перемоги у ВВВ»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»

Біографія

ред.

Народився 23 березня 1912 р. у с. Стара Тушка В'ятської губернії в Російській імперії. Мати - Тетяна Григорівна Хлюпіна. Батько, Вікентій Михайлович Черезов,учасник революцій 1905-1907 рр. і лютневої 1917 р. Репресований більшовицьким режимом, помер у Ростовській в'язниці 24 листопада 1938 р. Євгеній мав шістьох братів і сестер. Закінчив 1930 р. середню школу в Москві, де на той час проживали його батьки. Далі - навчання у Московському планово-економічному інституті. У1934 р. призваний до лав Червоної армії. Проходив службу у Вітебську в 4-му корпусному артилерійському полку. У 1936-1941 рр. навчався на історичному факультеті Ленінградського державного університету. За роки навчання досконало вивчив давньоєгипетську мову, а також на належному рівні - англійську й німецьку. В 1939-1940 році взяв участь в радянсько-фінській війні. В 1941-1945 роках воював на фронтах Другої світової війни.

1945 р. вступив до аспірантури Ленінградського державного університету за спеціальністю "Стародавня історія". У підсумку - успішний захист кандидатської дисертації "Грамоти захисту храмів Стародавнього царства Єгипту як історичне джерело (30002400 рр. до н.е.)" (1948) З 1949 року розпочав роботу в Чернівецькому університеті. З 1951 по 1955 завідувач кафедри стародавньої та середньовічної історії. З 1955 доцент кафедри загальної історії.

1970 р. в Інституті історії АН УРСР захистив докторську дисертацію "Техніка сільського господарства стародавнього Єгипту". З 1973 р. професор.

Джерела

ред.