Відкрити головне меню

Мико́ла Микола́йович Чепі́́га (10 серпня 1977 — 17 червня 2014) — солдат батальйону «Айдар».

Чепіга Микола Миколайович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).svg Солдат
Чепіга Микола Миколайович.jpg
Загальна інформація
Народження 10 серпня 1977(1977-08-10)
Полтава
Смерть 17 червня 2014(2014-06-17) (36 років)
Металіст
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
Aidar battalion patch.png
 «Айдар»
Війни / битви Війна на сході України
Бої під Металістом
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Зміст

Життєвий шляхРедагувати

1995 року закінчив Полтавське професійно-технічне училище № 3, слюсар з ремонту рухомого складу. Відслужив строкову службу в лавах ЗСУ. Працював у локомотивному депо станції Полтава-Південна.

З 19 березня 2014-го — доброволець, номер обслуги, 24-й батальйон територіальної оборони «Айдар».

17 червня 2014-го року потрапив пораненим до полону терористів під час визволення селища Металіст. Передова група батальйону вирушила до місця бою українських сил і потрапила в засідку терористів. Тоді ж загинули молодший сержант Андрій Колесник, солдат Рустам Хамраєв та Сергій Рябуха. Рустам залишився прикривати бійців свого підрозділу, стримував наступ терористів, самотужки утримував позицію. Солдат Рустам Хамраєв до останнього прикривав бійців, надав їм можливість перегрупуватися і забезпечив їх відхід у безпечне місце. Він врятував загін ціною свого життя. Тіло Чепіги утримували терористи. Як розповів бойовий товариш Миколи, його в полоні зарізав ножем «кадировець».[1][2]

Без Миколи лишились батьки, дружина, 3-річна донька.

Похований у селі Надержинщина 6 липня 2014-го.

НагородиРедагувати

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати