Бразилія — Мексика
ред.
Більша частина гри проходила в атаках збірної Бразилії. У першому таймі удар Пеле зі штрафного поцілив у каркас воріт. На початку другої половини гри він же зробив навіс з правого флангу, з якого Маріо Загалло забив головою перший м'яч. Згодом на 73-й хвилині той же Пеле пройшов повз чотирьох захисників і забив другий гол з меж штрафного майданчику[2][3].
Чехословаччина — Іспанія
ред.
Початок гри проходив в атаках збірної Іспанії, які утім гострими моментами не увінчалися, у тому числі через жорстку гру захисту чехословаків. Іспанські футболісти почали відповідати грубощами на грубощі, і гра регулярно переривалася через порушення правил з боку представників обох команд. По ходу матчу травми отримали обидва флангові захисники іспанської збірної, Рівілья і Рейха, що за умови відсутності замін дало певну перевагу збірній Чехословаччини. Однак чехословацька команда не поспішала скористатися цією перевогою, і єдиний гол гри було забито лише за десять хвилин до її завершення, коли помилка іспанців у центрі поля дозволила Йозефу Штибраному вийти один-на-один з воротарем іспанців і переграти його. Протягом часу, що залишався до завершення гри послаблена двома травмованими гравцями збірна Іспанії не змогла створити реальних шансів зрівняти рахунок[4][5].
Бразилія — Чехословаччина
ред.
Протягом більшої частини гри Бразилії довелося грати у меншості[6] після того, як у середині першого тайму ключовий нападник команди Пеле надірвав м'яз і не зміг продовжити гру[7]. Чехословаччина ж у матчі проти діючих чемпіонів світу зробила ставку на обережну гру в захисті, і в результаті жодна з команд не змогла відзначитися бодай одним забитим голом[8].
Іспанія — Мексика
ред.
Гра проходила у невисокому темпі з мінімальною кількістю гольових моментів. Іспанці намагалися домінувати, проте їх атаки зупинялися стараннями захисту мексиканців та їх капітана Карбахаля, що захищав ворота. Певне пожвавлення відбулося ближче до кінця гри, коли європейській збірній вдалося забити гол, який було відмінено через положення поза грою. На останніх хвилинах Мексика претендувала на призначення пенальті у ворота Кармело, який призначено не було. А вже за лічені секунди до завершення матчу іспанцям вдалася контратака — Франсіско Хенто протягнув м'яч лівим флангом і відпасував на Пейро, який вразив ворота суперниківEspaña 1962, Helenio Herrera y la H3C (Segunda parte) (ісп.) </ref>.
Бразилія — Іспанія
ред.
Протягом першої половини гри її хід контролювала збірна Іспанії, якій на 35-й хвилині вдалося вийти уперед завдяки влучному удару Аделардо з 20 метрів. На початку другого тайму бразилець Нілтон Сантус порушив правила у власному карному майданчику, проте арбітр гри перебував далеко від епізоду і призначив лише штрафний удар[9]. Згодом він же не зарахував другий гол іспанської команди, а ближче до завершення матчу активізувалися бразильці, які зусиллями Амарілдо, що замінював у їх складі травмованого у попередньому матчі Пеле, не лише зрівняли рахунок, але й вирвали перемогу[10][11].
Мексика — Чехословаччина
ред.
У цій грі Вацлав Машек забив найшвидший гол турніру, вразивши ворота мексиканців вже через 15 секунд після стартового свистку. Проте північноамериканська команда швидко оговталася і ще до перерви не лише зрівняла рахунок, але й вийшла уперед. Остаточно питання щодо результату гри було зняте на її останній хвилині, коли Ектор Ернандес реалізував пенальті, довівши перевагу своєї команди до двох голів[12]. Ця перемога стала для Мексики історичною першою в рамках фінальних частин чемпіонатів світу. До того команда, для якої турнір 1962 року був четвертим в історії, лише одного разу здобувала нічию, а дев'ять ігор на світових першостях програла.
Бразилія
Чехословаччина
Мексика
Іспанія
