Відкрити головне меню

Чемпіонат світу з трекових велоперегонів 2017


Чемпіонат світу з трекових велоперегонів 2017 року пройшов у Гонконгу з 12 по 16 квітня під егідою UCI. Останній чемпіонат, що проходив в Азії, припадає на 1990 рік - чемпіонат світу в японському місті Маебасі.

Чемпіонат світу з трекових велоперегонів
Cycling (track) pictogram.svg 2017
2017 UCI Track Cycling World Championships.jpg
Інформація про змагання
Дисципліна Трекові велоперегони
Дата проведення 12–16 квітня 2017
Місце проведення Гонконг
Спортивний комплекс Гонконгський велодром
Організатор UCI
Статистика
Країн-учасниць 41
Дисциплін 20
Історія
2016
2018

Перемогу в загальнокомандному заліку здобула збірна Австралії, яка завоювала 3 золотих, 5 срібних і 3 бронзових нагороди. Також по 3 золоті медалі виграли спортсмени Франції та Росії. Переможниця минулої світової першості збірна Великої Британії завоювала відразу на 3 золоті медалі менше, ніж минулого року, багато в чому це було пов'язано з відсутністю на чемпіонаті лідерів збірної Джейсона і Лори Кенні.

Відразу чотири спортсмени (Бенжамен Тома, Крістіна Фоґель, Дар'я Шмельова і Хлої Дігерт) за підсумками світової першості змогли завоювати по дві золоті медалі, при цьому на рахунку німецької велогонщиці ще й бронза в командному спринті.

Зміст

Графік змаганьРедагувати

Графік змагань представлено в таблиці:[1]

   Попередні змагання F Фінал
Чоловіки
Дата → Сер 12 Чет 13 П'я 14 Суб 15 Нед 16
Дисципліна ↓ Р В Р В Р В Р В Р В
Гіт на 1 км Q F
Індивідуальна гонка переслідування Q F
Кейрін R1, R R2, F
Омніум SR, TR ER, PR
Гонка за очками F
Скретч F
Спринт Q, 1/16, 1/8 QF SF, F
Командна гонка переслідування Q R1 F
Командний спринт Q, R1, F
Медісон F
Жінки
Дата → Сер 12 Чет 13 П'я 14 Суб 15 Нед 16
Дисципліна ↓ Р В Р В Р В Р В Р В
Гіт на 500 м Q F
Індивідуальна гонка переслідування Q F
Кейрін R1, R R2, F
Омніум SR, TR ER, PR
Гонка за очками F
Скретч F
Спринт Q, 1/16, 1/8 QF SF, F
Командна гонка переслідування Q R1, F
Командний спринт Q, R1, F
Медісон F
Р = Ранкова сесія, В = Вечірня сесія
Q = кваліфікація, R1 = перший раунд, R2 = другий раунд, R = перезаїзди 1/16 = одна шістнадцята фіналу, 1/8 = одна восьма фіналу, QF = чвертьфінали, SF = півфінали
SR = скретч, TR = Tempo Race, ER = гонка на вибування, PR = гонка за очками

МедаліРедагувати

Загальний медальний залікРедагувати

 Місце  Країна Золото Срібло Бронза Загалом
1   Австралія 3 5 3 11
2   Франція 3 1 1 5
3   Росія 3 0 1 4
4   Німеччина 2 2 1 5
  Велика Британія 2 2 1 5
6   США 2 1 1 4
7   Нова Зеландія 1 2 2 5
8   Бельгія 1 1 3 5
9   Італія 1 1 1 3
10   Польща 1 0 1 2
11   Малайзія 1 0 0 1
12   Нідерланди 0 3 1 4
13   Колумбія 0 2 0 2
14   Чехія 0 1 1 2
15   Гонконг 0 0 1 1
  Іспанія 0 0 1 1
Total 20 21 19 60

МедалістиРедагувати

Дисципліна Золото Срібло Бронза
Чоловічі дисципліни
Спринт[2]
докладніше
Денис Дмітрієв
  Росія
Гаррі Лаврейсен
  Нідерланди
Етан Мітчелл
  Нова Зеландія
Гіт на 1 км[NoOly][3]
докладніше
Франсуа Перві
  Франція
Томас Бабек
  Чехія
Квентін Лафарг
  Франція
Ніхто не отримував
Індивідуальна гонка переслідування[NoOly][4]
докладніше
Джордан Кербі
  Австралія
Філіппо Ганна
  Італія
Келланд О'Браєн
  Австралія
Командна гонка переслідування[5]
докладніше
  Австралія
Сем Велсфорд
Камерон Меєр
Александер Портер
Нік Яллуріс
Келланд О'Браєн
Роан Вайт
  Нова Зеландія
Реган Гоф
Пітер Буллінг
Ділан Кеннетт
Ніколас Кергозу
  Італія
Сімоне Консонні
Ліам Бертаццо
Філіппо Ганна
Франческо Ламон
Мікеле Скартецціні
Командний спринт[6]
докладніше
  Нова Зеландія
Етан Мітчелл
Сем Вебстер
Едвард Докінс
  Нідерланди
Джефрі Хогланд
Гаррі Лаврейсен
Маттейс Бюхлі
Тео Бос
Нільс ван 'т Гундердал
  Франція
Бенжамен Еделін
Себастьян Віжьє
Квентін Лафарг
Франсуа Перві
Кейрін[7]
докладніше
Азізуласні Аванг
  Малайзія
Фабіан Ернандо Пуерта Сапата
  Колумбія
Томас Бабек
  Чехія
Скретч[OlyOm][8]
докладніше
Адріан Текліньський
  Польща
Лукас Лісс
  Німеччина
Крістофер Летем
  Велика Британія
Гонка за очками[OlyOm][9]
докладніше
Камерон Меєр
  Австралія
Кенні Де Кетеле
  Бельгія
Войцех Пщоларський
  Польща
Медісон[10]
докладніше
  Франція
Морган Кнайскі
Бенжамін Томас
  Австралія
Камерон Меєр
Каллум Скотсон
  Бельгія
Морено Де Паув
Кенні Де Кетеле
Омніум[11]
докладніше
Бенжамін Томас
  Франція
Аарон Гейт
  Нова Зеландія
Альберт Торрес
  Іспанія
Жіночі дисципліни
Спринт[12]
докладніше
Крістіна Фоґель
  Німеччина
Стефані Мортон
  Австралія
Лі Хвейші
  Гонконг
Гіт на 500 м[NoOly][13]
докладніше
Дарія Шмельова
  Росія
Міріам Вельте
  Німеччина
Анастасія Войнова
  Росія
Індивідуальна гонка переслідування[NoOly][14]
докладніше
Хлоя Дагерт
  США
Ешлі Анкудінов
  Австралія
Келлі Кетлін
  США
Командна гонка переслідування[15]
докладніше
  США
Келлі Кетлін
Хлоя Дагерт
Кімберлі Ґейст
Дженіфер Валенте
  Австралія
Емі Кюр
Ешлі Анкудінов
Александра Менлі
Ребекка Вайсак
  Нова Зеландія
Ракель Шит
Рашлі Бюкенен
Кірсті Джеймс
Джеймі Нільсен
Мікаела Драммонд
Командний спринт[16]
докладніше
  Росія
Дарія Шмельова
Анастасія Войнова
  Австралія
Каарле Маккалох
Стефані Мортон
  Німеччина
Міріам Вельте
Крістіна Фоґель
Кейрін[17]
докладніше
Крістіна Фоґель
  Німеччина
Марта Байона
  Колумбія
Нікі Дегренделе
  Бельгія
Скретч[OlyOm][18]
докладніше
Ракеле Барб'єрі
  Італія
Елінор Баркер
  Велика Британія
Жольєн Д'Ор
  Бельгія
Гонка за очками[OlyOm][19]
докладніше
Елінор Баркер
  Велика Британія
Сара Гаммер
  США
Кірстен Вілд
  Нідерланди
Медісон[20]
докладніше
  Бельгія
Лотте Копецкі
Жольєн Д'Ор
  Велика Британія
Елінор Баркер
Емілі Нелсон
  Австралія
Емі Кюр
Александра Менлі
Омніум[21]
докладніше
Кеті Арчибальд
  Велика Британія
Кірстен Вілд
  Нідерланди
Емі Кюр
  Австралія

НотаткиРедагувати

  • Велогонщики, яких позначено прописом не брали участі в медальних фіналах.
  • O  Була в програмі Олімпійських ігор лише в рамках омніуму.
  • N  Не було в програмі Олімпійських ігор.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати