Чебану Павло Гаврилович
Павло́ Гаври́лович Чеба́ну (молд./рум. Pavel Cebanu, *28 березня 1955, Рені, УРСР) — молдовський футбольний функціонер, з 1997 року — президент Футбольної асоціації Молдови.
 | |||||
| Особисті дані | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Павло Гаврилович Чебану молд./рум. Pavel Cebanu | ||||
| Народження | 28 березня 1955 (69 років) | ||||
| Рені, УРСР | |||||
| Зріст | 181 см | ||||
| Вага | 76 кг | ||||
| Громадянство |  Молдова
| ||||
| Позиція | Президент Футбольної асоціації Молдови | ||||
| Професіональні клуби* | |||||
| Роки | Клуб | І (г) | |||
| 1972—1986 |  «Ністру» (Кишинів) |
341 (45) | |||
| Тренерська діяльність** | |||||
| Сезони | Команда | Місце | |||
| 1990—1991 | «Зімбру» (Кишинів)
|
||||
| Звання, нагороди | |||||
| Нагороди |
| ||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | |||||
|
** Тільки на посаді головного тренера. | |||||
В минулому — відомий радянський футболіст, півзахисник, багаторічний капітан кишинівського «Ністру», майстер спорту СРСР. Лауреат Ювілейної нагороди УЄФА як найвидатніший молдовський футболіст 50-річчя (1954—2003).
Кар'єра гравця ред.
Протягом усієї ігрової кар'єри захищав кольори кишинівського «Ністру» — найсильнішого представника Молдавської РСР у футбольних чемпіонатах СРСР. Провів 341 матч, відзначився 45 забитими голами. Здебільшого виступав у першій лізі союзної першості, за винятком сезонів 1974 та 1983 років, у яких кишинівська команда змагалася у вищій футбольній лізі СРСР. В радянському елітному дивізіоні усього провів 34 гри, забив 9 м'ячів. Був багаторічним капітаном команди.
Тренерська діяльність ред.
Після завершення активної ігрової кар'єри закінчив тренерську академію в Кишиневі. Протягом 1990—1991 років очолював як головний тренер свій колишній клуб «Ністру» (який на той час вже змінив назву на «Зімбру»). Згодом тренував низку менш відомих молдовських клубів, а також румунську команду «Олімпія» з Сату-Маре[1].
Кар'єра функціонера ред.
1996 року почав роботу у Футбольній асоціації Молдови як генеральний секретар[2], а 1 лютого 1997 року приступив до виконання обов'язків президента цієї асоціації. Згодом тричі переобирався на цю посаду (востаннє — у липні 2010 року).
Протягом тривалого часу є віце-головою Комітету футболу в структурі УЄФА.
Особисте життя ред.
Син Павла Чебану, Іліє також став футболістом, воротарем. Вихованець футбольної школи кишинівського «Зімбру» захищав кольори низки австрійських клубів, краковської «Вісли», казанського «Рубіна», викликався до національної збірної Молдови.
Нагороди і звання ред.
- Найвидатніший молдовський футболіст 50-річчя (1954—2003).
- Майстер спорту СРСР (1983).
- Кавалер ордена «Трудова слава» (Молдова)[1].
- Кавалер ордена Пошани (2011)
- Кавалер ордена Республіки (2015)
- Почесне звання «Om Emerit» («За заслуги»)[1].
Примітки ред.
- ↑ а б в Павел Чебану: «На футбольному полі було легше» [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.], інтерв'ю газеті «Комсомольская правда», 3 лютого 2009 року. (рос.)
- ↑ Чебану продовжує вказувати дорогу.[недоступне посилання з травня 2019], uefa.com, 23 серпня 2004 року. (англ.)
Джерела ред.
- Досьє Павла Чебану [Архівовано 2 липня 2011 у Wayback Machine.] на порталі sports.md. (англ.)
- Статистика виступів в чемпіонатах СРСР на klisf.info (рос.)