У теорії управління Час регулювання[1] динамічної системи — проміжок часу (рис. 1) від моменту надходження на вхід ступінчастого впливу (завдання, збурення) до моменту, коли відхилення регульованої величини від заданого значення стає меншим деякого відносно малого числа δ (зона нечутливості регулятора).

Рис. 1. Час регулювання — це час, необхідний для того, щоб вихідний сигнал досяг і залишався в заданому діапазоні помилок після деякого вхідного стимулу.

Загальний опис

ред.

Час регулювання включає затримку розповсюдження плюс час, необхідний для того, щоб вихідний сигнал наблизився до кінцевого значення, відновився після стану перевантаження, пов'язаного з наростанням, і, нарешті, встановився в межах заданої помилки. Прийнято вважати, що перехідний процес закінчиться в той момент часу, починаючи з якого, відхилення регульованої величини відрізняється від сталого значення не більш ніж на δ = 5 %.

Системи з накопиченням енергії не можуть реагувати миттєво і демонструватимуть тимчасові реакції, коли вони зазнають вхідних даних або збурень.

Див. також

ред.

Інтернет-ресурси

ред.

Література

ред.

Примітки

ред.
  1. У більш широкому розумінні — тривалість перехідного процесу