Регулятор
сторінка значень у проєкті Вікімедіа
Регулятор (рос. регулятор, англ. regulator,control device, нім. Regulator m, Regler m) –
- 1) Речовина або поле фізичне, що змінює характеристики середовища.
- 2) Пристрій, який змінює або стабілізує вихідну величину об'єкта регулювання за заданим законом регулювання.
Класифікація регуляторів-пристроїв
ред.- За законом регулювання, який реалізує регулятор у автоматизованих системах керування виділяють пропорційні (П), інтеґрувальні (І), пропорційно-інтеґрувальні (ПІ), пропорційно-диференціюючі (ПД), пропорційно-інтеґрувально-диференціюючі (ПІД) регулятори.
- За способом дії виділяють регулятори прямої і непрямої дії. Регулювальний орган регулятора прямої дії переміщується за рахунок зміни вихідного параметра без підведення додаткової енергії. При цьому давач і виконавчий механізм конструктивно поєднані. На практиці ширше використовуються регулятори непрямої дії.
- За видом енергії, яка приводить їх у дію, вони поділяються на: електричні, гідравлічні, пневматичні, комбіновані.
- За алгоритмом дії розрізняють релейні, неперервні та імпульсні регулятори.
- Виділяють також екстремальні та стабілізуючі регулятори.
- За конструктивним виконанням регулятори бувають апаратні, приладні, агрегатні та модульні. Регулятор апаратного типу — це пристрій, який працює у комплекті з первинним вимірювальним перетворювачем. Регулятори приладного типу отримають сигнал від вторинного перетворювача, на який поступає сигнал від первинного вимірювального перетворювача. Регулятори агрегатного типу побудовані із окремих блоків: вимірювального, підсилювального, задавального тощо. Автоматичні регулятори модульного типу складаються із окремих елементів, які виконують найпростіші операції.
Див. також
ред.Література
ред.- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Папушин Ю. Л., Білецький В. С. Основи автоматизації гірничого виробництва. — Донецьк : Східний видавничий дім, 2007. — 168 с. — ISBN 978-966-317-004-6.
- Іванов А. О. Теорія автоматичного керування: Підручник. — Дніпропетровськ: Національний гірничий університет. — 2003. — 250 с.