Часова преференція

Часова преференція (англ. time preference) — преференція (перевага) під час вибору благ, яка враховує фактор часу.

Часова преференція
Часова преференція

«Позитивна часова преференція» або «висока часова преференція» означає, що споживач цінує споживання зараз вище, ніж споживання у майбутньому.

«Від'ємна часова преференція» або «низька» означає, що споживач готовий чекати заради більших переваг, які очікуються від споживання у майбутньому.

Часова преференція вимірюється через коефіцієнт часової преференції (англ. rate of time preference), який розраховується відношенням кількості благ у майбутньому, якою споживач готовий пожертвувати за одиницю блага сьогодні.

Часова преференція застосовується як для оцінки споживчого вибору, так й для інвестиційних рішень. За низької часової преференції люди вдаються до економії, живуть у відповідності до доходів, заощаджують, інвестують, обирають низьке боргове навантаження на домогосподарства. Спостерігається тенденція до зниження процентної ставки кредиту.

Концепція часової преференції розвинута Ейгеном фон Бем-Баверком, представником Австрійської економічної школи у роботі «Капітал і процент» (1884).

Ейген фон Бем-Баверк вважав, що процентні ставки відповідають рівню культурного розвитку: що вищим є інтелект і моральна свідомість громадян, то більше вони зберігають на майбутнє, а процентні ставки знижуються. Ганс Герман Гоппе (також представник Австрійської школи) бачить у них основу для своєї етики.

Основною проблемою, яка призводить до підвищення часових преференцій у суспільстві, представники Австрійської школи називають використання фіатних (декретних) грошей.

Як зазначає Хесус Уерта де Сото "часова преференція - це не фізіологічна або психологічна категорія, а невід'ємна частина логічної структури будь-якої діяльності, структури, яка присутня у свідомості кожної людини"[1].

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Böhm-Bawerk, Eugen von. Capital and Interest: A Critical History of Economic Theory, 1884
  • Man, Economy & State with Power and Market (The Scholar's Edition). Ludwig von Mises Institute. Лютий 2004. 1,441 сторінок плюс оглядовий розділ. ISBN 0-945466-30-7.
  • MISES, L. V. Human Action. A Treatise on Economics. Scholar's Edition. Alburn: Ludwig von Mises Institute, 1998
  • Mulligan, Robert F. "Property Rights and Time Preference [Архівовано 26 жовтня 2019 у Wayback Machine.]." The Quarterly Journal of Austrian Economics 10, No. 1 (Spring 2007): 23–49

ПосиланняРедагувати

  1. Уэрта де Сото Х. Австрийская экономическая школа: рынок и предпринимательское творчество. — Челябинск: Социум, 2009. — 202 с.