Чарлз Грілі Аббот
| Чарлз Грілі Аббот | |
|---|---|
| англ. Charles Greeley Abbot | |
 | |
| Народився | 31 травня 1872[1][2][…] Вілтон, Гіллсборо, Нью-Гемпшир, США[4][5] |
| Помер | 17 грудня 1973[1][2][…] (101 рік) Рівердейл-Парк, Графство принца Георга, Мериленд, США |
| Поховання | Fort Lincoln Cemeteryd[6] |
| Місце проживання | Вашингтон[4] |
| Країна |  США |
| Діяльність | астроном, астрофізик |
| Alma mater | Массачусетський технологічний інститут[4] Академія Філліпса[5] |
| Галузь | астрономія |
| Заклад | Смітсонівський інститут[4][5] |
| Посада | Секретар Смітсонівського інституту[d][5] |
| Науковий керівник | Смітсонівської астрофізичної обсерваторії |
| Членство | Американська академія мистецтв і наук Національна академія наук США |
| Відомий завдяки: | сонячна радіація |
| У шлюбі з | Lillian Elvira Moore Abbotd Virginia Andesd |
| Нагороди | |
 Чарлз Грілі Аббот у Вікісховищі | |
Чарлз Грілі Аббот (або Еббот) (англ. Charles Greeley Abbot; 31 травня 1872, Вілтон, штат Нью-Гемпшир — 17 грудня 1973) — американський астроном, член Національної академії наук США (1915).
Біографія
ред.1895 — закінчив Массачусетський технологічний інститут. Працював з того ж року в Смітсонівській астрофізичній обсерваторії (у 1907—1944 — директор).
Основні наукові роботи присвячені вимірюванням сонячної радіації. Вивчав розподіл енергії в спектрі Сонця, поглинання сонячної радіації в земній атмосфері, його залежність від висоти. Визначив сонячну сталу — середню кількість енергії випромінювання Сонця, що досягає верхньої межі земної атмосфери (1,938 кал/хв*см²). Ініціатор створення високогірних астрономічних станцій (у Каліфорнії, Чилі, Єгипті) для виявлення змін значення сонячної сталої. Пов'язував ці зміни з циклами сонячних плям. Встановив залежність між змінами сонячній радіації і погодою на Землі. Поліпшив методику прогнозування погоди. Розробив і побудував прилади для вимірювання сонячної радіації — піргеліометр і піранометр. Винайшов різні прилади для використання теплової енергії Сонця (ККД деяких з них досягає 15 %). Визначив болометричні світимості багатьох яскравих зірок. Автор книги «Сонце» (1-е видання 1911, 2-е видання 1929, рос.пер. 1936).
Медаль Генрі Дрейпера Національної АН США (1910).
Премія Румфорда Американської академії мистецтв і наук (1915)
На його честь був названий кратер Аббот на Місяці.
Примітки
ред.- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б DeVorkin D. H. Encyclopædia Britannica
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б в г Who Was Who Among North American Authors, 1921-1939 — Детройт: Gale, 1976. — С. 1. — ISBN 978-0-8103-1041-4
- ↑ а б в г https://siarchives.si.edu/history/charles-greely-abbot
- ↑ Find a Grave — 1996.
Джерела
ред.- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Аббот Чарлз Грили. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
- Большой энциклопедический словарь. В 2 т. Т. 1 / под ред. А. М. Прохорова. — М. : Советская энциклопедия, 1991. — С. 6. — ISBN 5-85270-015-0. — ISBN 5-85270-042-8.(рос.)