Чагри-бек (*бл. 9891059/1060) — 1-й малік (правитель) огузів в Хорасані в 10401060 роках.

Чагри-бек
Народився 989
Помер 1060
Серахс, Хорасан-Резаві, Іран
Діяльність військовий керівник
Конфесія іслам
Рід Сельджуки
Батько Мікаїл-бек
Діти Алп-Арслан і Кавурд-бек

ЖиттєписРедагувати

Походив з роду Сельджукидів. Син Мікаїл-бека, вождя огузького племені киників. Народився близько 989 року, отримавши ім'я Чагри (Малий сокіл). Після прийняття ісламу став зватися Дауд. У 1009 році загинув батько. До 15 років разом з братом Тогрулом виховувався у свого діда Сельджука.

У 1020-х роках під орудою свого стрийка Арслана перебував на службі Алі Тегіна Караханіда, що захопив владу в Мавераннахрі. У 1032 році після загибелі Арслана разом з братом Тогрулом, номінально підкоряючи стрийкові Мусі-ябгу, фактично очолили племена огузів.

У 1035 році Чагри спільно з Тогрулом і Мусою рушили до Хорасану, де стикнулися з газневідським султаном Масудом I. Чагри разом з Тогрулом очолили війська у битві біля Наси, де було завдано поразки ворогові. У 1037 році Чагри і Тогрул знову атакували Хорасан. Перший зайняв важливе місто Мерв. Протягом 1038—1039 роках з братом боровся за Хорасан.

У 1040 році в битві при Данданакані Чагри і Тогрул завдали ворогові цілковитої поразки. Після цього Чагри отримав від багдадського халіфа титул маліка. Разом зі стрйиком Мусою рушив на Балх і Герат, які невдовзі завоював.

Було розділено напрямки діяльності: Тогрул, що став султаном, діяв у західному напрямку, а Чагри — у східному. Фактично Чагри був співправителем брата. 1042 році скористався боротьбою за владу в Хорезмі для його підкорення. У битві біля Кяту завдав поразки Шахмеліку Барані, який втік напівдень. Чагри після цього приєднав Хорезм до своїм володінь.

Протягом 1043—1044 років підкорив Тохарістан. У 1044 році після поразки Маудуді, султан Газні, вимушений був визнати завоювання Чагри. Договір було закріплено шлюбом. У 1048 році Чагри зайняв Керман, значно розширивши межі держави на південь. Завершив завоювання Керману його син Кавурд.

З 1050 року поновилися війни з Ганевідським султанатом. У 1053 році намагався скористатися боротьбою за трон султан, з метою захоплення Газні. Проте атака Чагри була відбита. Натомість сам Чагри відбив напад султана Фаррухзада на Тохзаристан. У 1056 році Чагри-бек зайняв Сістан. Того ж року видав доньку заміж за халіфа Аль-Каїма. 1058 року було укладено мир з султаном Газні, за яким володінням Чагри-бека було визнано Хорасан, Тохаристан і Сістан.

Потім брав участь у поході на візантійські володіння Ані й Васпуракан. 1059 року придушив повстання брата Ібрагіма Інала. Чагри помер у 1059 або 1060 році у Серахсі. Новим правителем Хорасану став його син Алп-Арслан.

РодинаРедагувати

  • Алп-Арслан (1029—1072), султан Великих Сельджуків
  • Кавурд-бек (д/н—1073), султан Керману
  • Арслан-хатун Хадіджа, дружина багдадського халіфа Аль-Каїма
  • донька, дружина Маудуді, султана Газні

ДжерелаРедагувати

  • C.E. Bosworth, The Cambridge History of Iran. The Political and Dynastic History of the Iranian World, Vol. 5, ed. J. A. Boyle, (Cambridge University Press, 1968), 48.
  • Arthur Koestler: The thirteenth Tribe (translated by Belkıs Çorakçı), Say, İstanbul, 1984, p.164
  • 'Izz al-D in Ibn al-Athir, The Annals of the Saljuq Turks, transl. D.S. Richards, ed. Carole Hillenbrand, (Routledge, 2002), 302.