Відкрити головне меню

Володи́мир Микола́йович Ці́рик (13 червня 1993(19930613) — 18 липня 2016) — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Цірик Володимир Миколайович
UA-OF1-SLT-GSB-H(2015).png Старший лейтенант
Цірик Володимир Миколайович.jpg
Загальна інформація
Народження 13 червня 1993(1993-06-13)
Угля
Смерть 18 липня 2016(2016-07-18) (23 роки)
Кримське
Університет Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного
Псевдо «Оса»
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Рід військ БЗ МВ.svg Механізовані війська
Формування
93 ОМБр п.svg
 93 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Орден «Народний Герой України»

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився 1993 року в селі Угля (Тячівський район, Закарпатська область); навчався в Мукачівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою. Закінчив Національну академію Сухопутних військ імені гетьмана Сагайдачного у Львові (в лютому 2015 року, достроковий випуск).

Навесні 2015 року в званні старшого лейтенанта потрапив на передову, у 93-тю бригаду, і був призначений командиром 9-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону. 10 місяців воював під Пісками й за ДАП. Командування вважало його одним з найбільш перспективних і талановитих офіцерів бригади.

18 липня 2016-го увечері поблизу села Кримське (Новоайдарський район) під час патрулювання місцевості зі сторони нейтральної території група військовослужбовців 93-ї бригади була обстріляна силами терористів з гранатометів і кулеметів, після цього зав'язався бій, поранень зазнало 3 бійці. БМП-2, що виїхала на допомогу та для евакуації, підірвалася на замаскованій протитанковій міні. Володимир Цірик загинув при близькому вогневому контакті, тоді ж поліг солдат Роман Омельченко. Серед поранених — товариш та однокурсник Володимира, командир 7-ї роти Олександр Сак («Стафф»).

Похований в селі Угля 21 липня 2016 року, остання дорога була встелена квітами, люди проводили Володимира навколішки.

Без єдиного сина лишилася мама Світлана Бокоч.

Нагороди та вшануванняРедагувати

  • указом Президента України № 476/2016 від 27 жовтня 2016 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» — нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)[1].
  • нагороджений відзнакою «Народний Герой України» (16.12.2017, посмертно).
  • 18 липня 2017 року у селі Угля відкрито пам'ятну дошку та освячено пам'ятник на сільському цвинтарі. Меморіальна дошка розташована на обеліску поруч із меморіальною дошкою на честь Олександра Шимона.

ПриміткиРедагувати

  1. Указ Президента України від 27 жовтня року № 476/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

ДжерелаРедагувати