Сак Олександр Олександрович
Олександр Олександрович Сак (позивний «Стафф») — український військовослужбовець, підполковник[1], екскомандир 47 ОМБр Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Лицар ордена Богдана Хмельницького трьох ступенів.
| Олександр Сак Олександр Олександрович Сак | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
 Підполковник | ||||||
| Загальна інформація | ||||||
| Громадянство |
 Україна | |||||
| Національність | українець | |||||
| Псевдо | «Стафф» | |||||
| Військова служба | ||||||
| Приналежність |
Україна | |||||
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |||||
| Рід військ |
 Механізовані війська | |||||
| Формування | ||||||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |||||
| Командування | ||||||
| ||||||
| Нагороди та відзнаки | ||||||
| ||||||
.png){kind=small}
У 2023 році увійшов до рейтингу «30 до 30: творці майбутнього» від «Форбс»[2].
Життєпис ред.
Закінчив Закарпатський обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою, факультет бойового застосування військ Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного (2015).
Після закінчення навчання розпочав службу в 93-й окремій механізованій бригаді «Холодний Яр».
Учасник боїв в зоні АТО/ООС. Улітку 2015 року став командиром роти, а 2019 — командиром 3-го батальйону. Тричі поранений.
Під час повномасштабного російського вторгнення був командиром механізованого батальйону, який вступив у бій з батальйонною тактичною групою ворога і переміг завдяки раціональному підходу до ведення бою і нестандартній тактиці[3].
У 2022—2023 роках був командиром новоствореної 47-ї окремої механізованої бригади[4][5][6].
Нагороди ред.
- орден Богдана Хмельницького I ступеня (8 серпня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[7];
- орден Богдана Хмельницького II ступеня (7 березня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[8];
- орден Богдана Хмельницького III ступеня (4 лютого 2016) — за особисту мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[9];
- народний герой України (2019);
- медаль «Захиснику Вітчизни» (27 жовтня 2016) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[10].
Примітки ред.
- ↑ «Неважливо, ким ти був — ідеш і виконуєш обов’язки, які потрібні для перемоги» — поет Матюша про службу у війську // Суспільне Новини. — 2023. — 15 травня.
- ↑ 30 до 30: творці майбутнього. Forbes. Процитовано 1 вересня 2023.
- ↑ Президент України підписав указ про відзначення державними нагородами України 96 українських військових // АрміяInform. — 2022. — 8 березня.
- ↑ Блищик, А. Сак, Шаламага, Маркус про 47 ОМБр: «Наша бригада сформувалася як бригада прориву. Деталей ми не розкриваємо, але сценарій нашого застосування виходить зі слова — прорив» // Цензор.нет. — 2023. — 20 січня.
- ↑ У складі ЗСУ поповнення — 47-а штурмова бригада // Ліга.Новини. — 2022. — 15 листопада.
- ↑ Буцко Д., Климковецький, М. Олександра Сака зняли з командування 47-ї бригади «Маґура» // Громадське. — 2023. — 16 вересня.
- ↑ Указ Президента України від 8 серпня 2022 року № 569/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 7 березня 2022 року № 113/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 4 лютого 2016 року № 37/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 27 жовтня 2016 року № 476/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела ред.
- Федченко, А. 26-річний комбат Олександр Сак «Стафф» із 93-ї бригади: Готуємося до масштабної війни з Росією // Новинарня. — 2021. — 19 квітня.