Цумґаліт — дуже рідкісний мінерал із мінерального класу «оксиди та гідроксиди». Він кристалізується в кубічній кристалічній системі з хімічним складом GaO(OH)[7] і, таким чином, хімічно є гідроксид-оксидом галію.

Цумґаліт
Загальні відомості
Статус IMAзатверджений (А)[d][1][2]
IMA-номерIMA2002-011
АбревіатураTgl[3]
Хімічна формулаGaO(OH)
Nickel-Strunz 104.FD.10
Інші характеристики
Названо на честьгалій[4],
Tsumeb Mine[4]
Типова місцевістьTsumeb Mine[5][6]

Цумґаліт утворює тонкопластинчасті слюдоподібні агрегати з кристалів розміром до 40×40 мкм та товщиною від 0,5 до 1 мкм, які знаходять у порожнинах руд, багатих на германіт та теннантит, із включеннями ґаліту. Супутніми мінералами є зонгеїт, багатий на цинк сидерит, халькозин і кварц.[7]

Етимологія та історія

ред.

Цумґаліт був виявлений на зразку мінералу, зібраному колишнім геологом копальні Цумеб і головним мінералогом компанії Tsumeb Corporation Limited Бруно Херрманом Гаєром (1902—1987) у другій зоні окиснення копальні Цумеб на початку 1960-х.[7]

Визнаний Міжнародною мінералогічною асоціацією (IMA) у червні 2002 р. і описаний як цумґаліт у 2003 р. Мінерал названо на честь Цумеба або копальні «Цумеб» та його головного компонента галію.[7] Цумґаліт, таким чином, є п'ятим мінералом після цумебіта, арсенцумебіта, цумкорита та плюмбоцуміта, назва якого посилається на Цумеб або копальню «Цумеб».

Типовий зразок мінералу зберігається в Мінералогічному музеї Гамбурзького університету в Німеччині (голотип, колекція № MMHH TS 509, у сейфі музею).[8]

Хімічний склад

ред.

Цумґаліт за даними досліджень хімчного складу має загальну формулу (Ga0,86Fe3+0,05Ge0,04Si0,02Zn0,01)Σ0,98O1,00(OH)1,00, яка ідеалізована до GaO(OH).[7] Зі вмістом Ga2O3 91,23 % мінерал міг би стати надзвичайно багатою галієвою рудою, але через свою надзвичайну рідкісність цікавить лише колекціонерів мінералів.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. (not translated to fr), Ferraris G. New minerals approved in 2002 and nomenclature modifications approved in 1998-2002 by the Commission on the New Minerals and Mineral Names, International Mineralogical Association // The Canadian MineralogistAssociation Minéralogique du Canada, 2003. — Vol. 41. — P. 795–802. — ISSN 0008-4476; 1499-1276
  2. Schlüter J., Gebhard G., Klaska K. Tsumgallite, GaO(OH), a new mineral from the Tsumeb mine, Tsumeb, Namibia // Neues Jahrbuch für Mineralogie, MonatshefteE. Schweizerbart, 2003. — Т. 2003, вип. 11. — С. 521–527. — ISSN 0028-3649
  3. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical MagazineCambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022doi:10.1180/MGM.2021.43
  4. а б webmineral.com
  5. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database[Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  6. Mandarino J. A. New Minerals (2004) // The Canadian MineralogistAssociation Minéralogique du Canada, 2004. — Vol. 42. — P. 921–945. — ISSN 0008-4476; 1499-1276
  7. а б в г д Jochen Schlüter, Karl-Heinz Klaska, Gunadi Adiwidjaja, Georg Gebhard (2003): Tsumgallite, GaO(OH), a new mineral from the Tsumeb mine, Tsumeb, Namibia. In: Neues Jahrbuch Mineralogie, Monatshefte. Band 2003 (Heft 11), S. 521—527 Doi:10.1127/0028-3649/2003/2003-0521.
  8. Typmineral-Katalog Deutschland — Aufbewahrung der Holotypstufe Tsumgallit

Література

ред.
  • John Leslie Jambor, Andrew C. Roberts (2004): New Mineral Names. In: American Mineralogist. Band 89, S. 896 (PDF, 769 kB).
  • Joseph Anthony Mandarino (2000): New Minerals. In: The Canadian Mineralogist. Band 42, S. 941 (PDF, 333 kB).
  • Jochen Schlüter, Karl-Heinz Klaska, Gunadi Adiwidjaja, Georg Gebhard (2003): Tsumgallite, GaO(OH), a new mineral from the Tsumeb mine, Tsumeb, Namibia. In: Neues Jahrbuch Mineralogie, Monatshefte. Band 2003 (Heft 11), S. 521—527 Doi:10.1127/0028-3649/2003/2003-0521.

Посилання

ред.