Цукрист перуанський
Цукри́ст перуанський[4] (Xenodacnis parina) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Еквадорі і Перу. Це єдиний представник монотипового роду Перуанський цукрист (Xenodacnis).
| Цукрист перуанський | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець перуанського цукриста
 Самиця перуанського цукриста
| ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Xenodacnis parina Cabanis, 1873[2][3] | ||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Опис
ред.Довжина птаха становить 13-14 см. Виду притаманний статевий диморфізм. Самці підвиду X. p. petersi мають темно-синє забарвлення, поцятковане яскраво-лазуровими смужками, особливо на спині. У самиць цього підвиду лоб, обличчя, края покривних пер, нахвістя і хвіст блакитні, решта тіла має охристе забарвлення. У самців номінативного підвиду забарвлення дещо блідіше, сірувато-блакитне, з невеликою кількічстю смужок або без них. У самиць номінатиивного підвиду тім'я і потилиця повністю блакитні, нижня частина тіла дощо яскравіша. Дзьоб невеликий, товстий, гострий.
Підвиди
ред.Виділяють три підвиди:[5]
- X. p. bella Bond, J & Meyer de Schauensee, 1939 — Анди на південному заході Еквадору (Асуай) та на півночі Перу (Східний хребет Перанських Анд в Амазонасі і Ла-Лібертаді);
- X. p. petersi Bond, J & Meyer de Schauensee, 1939 — західні схили Анд в центральному і південному Перу (від Кахамарки на південь до Арекіпи);
- X. p. parina Cabanis, 1873 — долини між хребтами Анд на півдні центрального Перу (Хунін, Аякучо, Апурімак, Куско).
Деякі дослідники виділяють підвид X. p. petersi у окремий вид Xenodacnis petersi[6].
Поширення і екологія
ред.Перуанські цукристи живуть у вологих гірських тропічних лісах Polylepis і Gynoxys та у високогірних чагарникових заростях. Зустрічаються поодинці, парами або невеликими сімейними зграйками, на висоті від 3100 до 4500 м над рівнем моря. Живляться комахами, зокрема попелицями, а також нектаром і соком рослин. Гніздо чашоподібне. в кладці 1-2 яйця. Інкубаційний період триває 17-20 днів, пташенята покидають гніздо через 16-18 днів після вилуплення.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Xenodacnis parina.
- ↑ Cabanis, Jean (1873). Xenodacnis parina n. sp. Journal für Ornithologie (German) . 21: 312, Plate 4 figs. 1, 2.
- ↑ Paynter, Raymond A. Jr, ред. (1970). Check-List of Birds of the World. Т. 13. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 397.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 12 березня 2022.
- ↑ BirdLife International (2016). Xenodacnis petersi.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |