Відкрити головне меню

Цитадельна вулиця

вулиця в Печерському районі Києва

Цитаде́льна ву́лиця — вулиця в Печерському районі міста Києва, місцевість Печерськ. Пролягає від Лаврської до Московської вулиці.

Цитадельна вулиця
Київ
Цитадельна вулиця Київ 2010 01.JPG
Цитадельна вулиця
Місцевість Печерськ
Район Печерський
Назва на честь Старої Печерської фортеці («Цитаделі»)[1]
Колишні назви
вул. Цитадель, вул. Червоних зв'язківців
радянського періоду (українською) Цитадельна
радянського періоду (російською) Цитадельная
Загальні відомості
Протяжність 720 м
Координати початку 50°26′00″ пн. ш. 30°33′17″ сх. д. / 50.433472° пн. ш. 30.55472° сх. д. / 50.433472; 30.55472Координати: 50°26′00″ пн. ш. 30°33′17″ сх. д. / 50.433472° пн. ш. 30.55472° сх. д. / 50.433472; 30.55472
Координати кінця 50°25′56″ пн. ш. 30°32′42″ сх. д. / 50.432472° пн. ш. 30.545083° сх. д. / 50.432472; 30.545083
Поштові індекси 01015
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro Third Line logo.svg «Печерська»
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Медичні заклади Дитяча поліклініка № 1 Печерського району
Поштові відділення поштове відділення № 15
Аптеки «Фармація»
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11819
У проекті OpenStreetMap r414021
Мапа
CMNS: Цитадельна вулиця на Вікісховищі

Прилучається Лейпцизька вулиця.

ІсторіяРедагувати

Вулиця виникла вздовж давнього незабудованого шляху між Лаврою та слобідкою Васильківські рогатки, прокладена була, ймовірно, ще на початку XVIII століття в процесі будівництва першого Арсеналу та знесення Вознесенського монастиря. З початку ХХ століття вулиця мала назву Цитадель І або Цитадельна. З 1940 року — вулиця Червоних зв'язківців[2]. Сучасну назву відновлено 1944 року[3]. 1919 року частину вулиці приєднано до теперішньої Лаврської вулиці.

ЗабудоваРедагувати

 
Васильківська равелінна брама старої Києво-Печерської фортеці (цитаделі), Київ, Цитадельна вул., 3

Попри те, що вулиця здавна проходила поміж валів та укріплень фортеці, тут все ж таки збереглося 2 старовинні споруди:

  • рештки Васильківської равелінної брами (1755), у дворі будинку № 5/9;
  • колишні казарми (1812–1814; перебудовані), № 3.

Парний бік вулиці на початку займає бічна сторона Арсеналу.

 
Казарми військово-сирітського відділення, в яких містився 3-й авіаційний парк, де у 1912-14 рр. служив Нестеров П., видатний льотчик (Стара Києво- Печерська фортеця (цитадель),, Київ, Цитадельна вул., 3

ТранспортРедагувати

Вулиця займає проміжне становище. Поруч Києво-Печерська Лавра. З іншого боку можна пройти до Печерської площі. Єдиний транспортний маршрут, що проходить вулицею — це маршрутне таксі № 527 (від статції метро «Лісова» до Нагірної вулиці та у зворотному напрямку), однак можна пройти до кінцевої зупинки багатьох маршрутів «Музей історії ВВВ» чи до зупинки на Московській вулиці та дістатися багатьох районів Києва.

УстановиРедагувати

  • Дитяча поліклініка № 1,
  • поштове відділення,
  • управління з питань надзвичайних ситуацій Печерського району,
  • управління праці і соціального захисту Печерського району,
  • аптека «Фармація»,
  • фонд милосердя Печерського району.

Неподалік знаходиться ліцей «Лідер» та Національний культурно-мистецький та музейний комплекс Мистецький Арсенал.

МешканціРедагувати

В будинку № 7, квартира 59 — жив український історик Костриба Петро Михайлович[4].

ПриміткиРедагувати

  1. Цитадельная улица(рос.)
  2. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 19 березня 1940 року № 25/20 «Про перейменування вулиць по Кіровському району» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 1, спр. 12815, арк. 8, 9, 9зв, 10, 10зв, 11, 11зв. (Перейменування вулиць // Радянський Київ. — 1940. — № 6. — березень. — 3-тя стор. обкл.) Архівовано з першоджерела 7 серпня 2013.
  3. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
  4. Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки. Архів оригіналу за 10 червень 2015. Процитовано 17 травень 2013. 

ДжерелаРедагувати