Цинантус синьогорлий
| Цинантус синьогорлий | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) Самець синьогорлого цинантуса
_Patagonia_AZ_2017-05-02_08-36-40_(33626575473).jpg) Самиця синьогорлого цинантуса
| ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Cynanthus latirostris Swainson, 1827[2] | ||||||||||||||||||||
 Ареал виду Гніздування Проживання впродовж року Міграція Зимування | ||||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Iache latirostris | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Цина́нтус синьогорлий[3] (Cynanthus latirostris) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Мешкає в США і Мексиці[4].
Опис ред.
.jpg)
Довжина птаха становить 8-10 см, розмах крил 13 см, вага 3-4 г. Самці мають переважно металево-зелене забарвлення, тім'я і лоб у них більш тьмяні, горло синє, нижні покривні пера хвоста білі. Хвіст широкий, чорнувато-синій, махові пера бурувато-сірі. Дзьоб довгий, дещо вигнутий, яскраво-червоний з чорним кінчиком. У самиць верхня частина тіла більш тьмяно-зелена, нижня частина тіла у них сірувато-біла, за очима білі смуги, стернові пера мають білі кінчики, дзьоб менш червоний. Забарвлення молодих птахів є подібним до забарвлення самиць.
Підвиди ред.
Виділяють три підвиди:[5]
- C. l. magicus (Mulsant & Verreaux, J, 1872) — південний захід США і північний захід Мексики (Сонора, Сіналоа, Наярит);
- C. l. propinquus Moore, RT, 1939[6] — центральна Мексика (Гуанахуато, північний Мічоакан);
- C. l. latirostris Swainson, 1827 — схід Мексики (від Тамауліпаса і Сан-Луїс-Потосі до північного Веракруса).
Бірюзовоголові і маріаські цинантуси раніше вважалися підвидами синьогорлого цинантуса, однак були визнані окремими видами.
Поширення і екологія ред.
Синьогорлі цинантуси мешкають в Сполучених Штатах Америки (південний схід Аризони, південний захід Нью-Мексико, траплються на південному зааході Техасу) і в Мексиці. Північно-східні популяції на початку листопада мігрують на південь, досягаючи штатів Герреро і Баха-Каліфорнія-Сур і повертаються на північ на початку березня. В США синьогорлі цинантуси живуть в густих заростях на берегах річок і в дубових гаях в каньйонах. Вони віддають перевагу заростям аризонських платанів (Platanus wrightii), тополь Фремонта (Populus fremontii) та мескітових дерев (Prosopis). В Мексиці синьогорлі цинантуси живуть в сухих, колючих чагарникових заростях, сухих широколистяних тропічних лісах і прибережних галерейних лісах. Зустрічаються на висоті до 2100 м над рівнем моря. В штаті Сонора синьогорлі цинантуси є набільш поширеним видом колібрі.
Синьогорлі цинантуси живляться нектаром різноманітних квітучих рослин. Зокрема, в США вони споживають нектар Agave parryi, Agave schottii, Anisacanthus thurberi, Asclepias, Bouvardia glaberima, Caesalpinia gilliesii, Castilleja, Chilopsis linearis, Cirsium neomexicanum, Epilobium canum, Erythrina flabelliformis, Fouquieria splendens, Lonicera sempervirens, Penstemon barbatus, Penstemon pseudospectabilis, Penstemon superbus і Stachys coccinea, а в Мексиці — нектар Exogonium bracteatum, Ceiba aesculifolia, Lemairocereus, Calliandra, Bumelia і Paullinia sessiliflora[7]. Крім того, вони доповнюють свій раціон комахами: в каньйоні Гуаделупе[en] було зафіксовано, як синьогорлі цинантули ловили двокрилих і одноденок[8].
Сезон розмноження у синьогорлих цинантусів триває з січня по серпень з піком в березні, в США переважно з середини квітня до середини червня та з липня до середини серпня. Гніздо чашоподібне, робиться з гілочок, кори, рослинного пуху і павутиння, висотою 2,5 см. В кладці 2 білих яйця розмаром 12×8 мм. Інкубаційний період триває 22-24 дні. За сезон може вилупитися 2-3 виводки. Птахи набувають статевої зрілості у віці 1 року.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Cynanthus latirostris: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 15 лютого 2023
- ↑ Swainson, William John (1827). A synopsis of the birds discovered in Mexico by W. Bullock, F.L.S. and Mr. William Bullock jun. Philosophical Magazine. New Series. 1: 364—369, 433–442 [441]. doi:10.1080/14786442708674330.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Lives of North American Birds. The Auk. 114 (3): 539—540. 1997. doi:10.2307/4089268. ISSN 0004-8038. JSTOR 4089268.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 13.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 15 лютого 2023.
- ↑ Moore, Robert T. (1939). A new race of Cynanthus latirostris from Guanajuato. Proceedings of the Biological Society of Washington. 52: 313—319.
- ↑ Valiente-Banuet, Alfonso; Rojas-Martínez, Alberto; Arizmendi, María del Coro; Dávila, Patricia (1997). Pollination biology of two columnar cacti (Neobuxbaumia mezcalaensis and Neobuxbaumia macrocephala) in the Tehuacan Valley, central Mexico. American Journal of Botany (англ.). 84 (4): 452—455. doi:10.2307/2446020. JSTOR 2446020.
- ↑ Baltosser, William (1989). Nectar availability and habitat selection by hummingbirds in Guadalupe Canyon (PDF). The Wilson Bulletin. 101: 559—578.
Посилання ред.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |