Цимакурідзе Кіндрат Сократович

Кіндрат Сократович Цимакурідзе (1904(1904), село Тлухі, тепер Амбролаурський муніципалітет, Грузія — ?) — грузинський радянський державний діяч, заступник голови Ради міністрів Грузинської РСР, голова Держплану Грузинської РСР. Депутат Верховної ради Грузинської РСР 1—5-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 3—4-го скликань.

Цимакурідзе Кіндрат Сократович
Народився	1904 село Тлухі, тепер Амбролаурський муніципалітет, Грузія
Помер	невідомо
Національність	грузин
Діяльність	політик
Партія	КПРС
Нагороди

Життєпис

Народився в селянській родині. У 1920 року вступив до нелегальної комсомольської організації в Грузинській республіці, проводив нелегальну роботу серед молоді.

З 1921 по 1928 рік працював сільським вчителем у Грузинській РСР.

Потім навчався в Ленінграді та Москві. Член ВКП(б) з 1930 року.

У 1933 році закінчив Ленінградський вищий педагогічний фінансово-економічний інститут, був аспірантом інституту народного господарства.

У 1933—1937 роках — директор сільськогосподарського сектору Грузинської контори Державного банку СРСР, директор Тифліського міського управління Грузинської контори Державного банку СРСР, директор «Грузторгу».

У 1937 — березні 1947 року — народний комісар (з 1946 року — міністр) фінансів Грузинської РСР.

26 березня 1947 — 15 квітня 1953 року — заступник голови Ради міністрів Грузинської РСР і голова Державної планової комісії (Держплану) Грузинської РСР.

15 квітня — 1 жовтня 1953 року — міністр фінансів Грузинської РСР.

1 жовтня — 28 листопада 1953 року — заступник голови Ради міністрів Грузинської РСР і міністр фінансів Грузинської РСР.

28 листопада 1953 — 10 вересня 1959 року — заступник голови Ради міністрів Грузинської РСР.

Одночасно з 9 травня 1956 по 21 травня 1957 року — міністр торгівлі Грузинської РСР. 21 травня 1957 — 14 травня 1958 року — голова Державної планової комісії (Держплану) Грузинської РСР.

Потім — заступник голови Державної планової комісії (Держплану) Грузинської РСР.

15 січня 1970 — 26 березня 1980 року — голова Державного комітету цін Ради міністрів Грузинської РСР.

З березня 1980 року — персональний пенсіонер.

Нагороди

• орден Вітчизняної війни І ст.
• два ордени Трудового Червоного Прапора (24.02.1941, 3.09.1971)
• два ордени «Знак Пошани» (2.04.1966)
• медаль «За оборону Кавказу»
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медалі

Джерела

• газета «Заря Востока» (Тбилиси), 26.02.1950 (рос.)
• газета «Заря Востока» (Тбилиси), 13.02.1954 (рос.)