Церква чуда святого Архистратига Михаїла в Хонах (Верб'ятин)

культова споруда, православний парафіяльний храм (ПЦУ) у селі Верб'ятині Бучацької громади Чортківського району Тернопільської области Ук

Церква чуда святого Архистратига Михаїла в Хонах у Верб'ятині — парафія і храм Бучацького деканату Тернопільсько-Бучацької єпархії Православної церкви України в селі Верб'ятині Бучацької громади Чортківського району Тернопільської области України.

Церква чуда святого Архистратига Михаїла в Хонах (Верб'ятин)

49°04′03″ пн. ш. 25°16′23″ сх. д. / 49.067638888916661699° пн. ш. 25.27322222225000203° сх. д. / 49.067638888916661699; 25.27322222225000203Координати: 49°04′03″ пн. ш. 25°16′23″ сх. д. / 49.067638888916661699° пн. ш. 25.27322222225000203° сх. д. / 49.067638888916661699; 25.27322222225000203
Типцерква
Країна Україна
РозташуванняВерб'ятин
КонфесіяПравославна церква України
ЄпархіяТернопільсько-Бучацька єпархія
Матеріалдерево
Будівництво1893
Настоятельо. Павло Двуліт
Стандіюча
Адресас. Верб'ятин, Бучацька громада, Чортківський район, Тернопільська область, Україна
Церква чуда святого Архистратига Михаїла в Хонах (Верб'ятин). Карта розташування: Україна
Церква чуда святого Архистратига Михаїла в Хонах (Верб'ятин)
Церква чуда святого Архистратига Михаїла в Хонах (Верб'ятин) (Україна)
Мапа

CMNS: Церква чуда святого Архистратига Михаїла в Хонах у Вікісховищі

Історія церкви

ред.
 
Дерев'яна церква чуда святого Архистратига Михаїла в Хонах на топографічній мапі Фрідріха фон Міґа, кінець XVIII ст.

Дерев'яну церкву збудовано в 1893 році[1][2].

До 1990 року парафія і церква були дочірніми[3][1], тому тут служили священники з Озерян. У 1990 році громада Верб'ятина стала самостійною та перейшла до УАПЦ, від 2018 — у складі ПЦУ[4].

22 вересня 2019 року парафію візитував архієпископ Тернопільський і Бучацький Тихон[5].

Кількість вірян: 1832 — 224, 1844 — 290, 1854 — 361, 1864 — 400[3], 1874 — 342, 1884 — 823,1886 — 823, 1896 — 412, 1906 — 522, 1914 — 482, 1927 — 501, 1938 — 580[1].

Опис

ред.

Храм тризрубний, з ширшою навою, одноверхий. Його вівтар з прибудованими з обидвох сторін ризницями, орієнтований майже до півдня. Стіни все ще ошальовані вертикально дошками і лиштвами, піддашшя тримають приставні кронштейни. Баню завершує, ймовірно, колишня дзвіниця. На північ від святині, біля вхідної брами, розташована мурована стінного типу дзвіниця з трьома дзвонами[2].

Парохи

ред.
  • о. невідомий (1932)[3];
  • о. Михаїл Сіменович (1836—1837)[3][6];
  • о. Михайло Боковський (1837—1842)[3][6];
  • о. Фердинанд Недвецький (Медвецький) (1842—1845)[3][6];
  • о. Дмитро Владичин (1845—1864)[3][6];
  • о. Онуфрій Ванчицький (1864—1866)[3][6];
  • о. Василь Целевич (1866—1904)[3],[1][6];
  • о. Петро Павлюк (1904—1906),[1][6];
  • о. Веселовський (1907—1910),[1][6];
  • о. Михаїл Андріїшин (1910—1933),[1][6];
  • о. Семен Павлюк (1934—1938),[1];
  • о. І. Деркович і о. Гнатик, о. Степан Король (1944—1969)[6];
  • о. Петро Висоцький (1970—1989)[6];
  • о. Павло Двуліт — тепер.

Галерея

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в г д е ж и Verbjatyn // Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ, Секція I. — Т. 51. — Львів : Місіонер, 2002. — С. 158. — ISBN 966-658-228-4. (англ.)
  2. а б Верб'ятин // Дерев'яні церкви Західної України.
  3. а б в г д е ж и к Verbjatyn // Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 1 : Адміністрація і парохії. — С. 540. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
  4. Об’єднавчий собор закріпив незалежність від керованої Росією церкви – Die Presse // Укрінформ. — 2018. — 17 грудня.
  5. Архіпастирський візит в с. Верб'ятин // Тернопільсько-Бучацька єпархія ПЦУ. — 2019. — 22 вересня.
  6. а б в г д е ж и к л м Парафія с. Озеряни. Церква святого архістратига Михаїла // Бучацька єпархія УГКЦ. Парафії, монастирі, храми. Шематизм / Автор концепції Куневич Б.; керівник проєкту, науковий редактор Стоцький Я. — Тернопіль : ТОВ «Новий колір», 2014. — С. 63. : іл. — ISBN 978-966-2061-30-7.

Джерела

ред.

Посилання

ред.