Церква святого Миколи (Белз)

Церква святого Миколи (колишній костел Пресвятої Діви Марії) — чинна церква у місті Белз, парафія належить до ПЦУ.

Церква святого Миколи
Назва на честь:	Миколай Чудотворець
50°22′43″ пн. ш. 24°01′07″ сх. д.
Тип	церква
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Белз
Архітектурний стиль	модерна архітектура
Матеріал	гірська порода
Церква святого Миколи (Белз) (Україна)
Церква святого Миколи у Вікісховищі

Історія

Костел будувався з 1906 по 1911 роки і дістав ім'я св. Вероніки. Архітектором нового мурованого костелу був Калікст Кшижановський. Храм збудовано у стилі модерн з елементами готики. Фасад асиметричний, вежа знаходиться праворуч від входу. У фасад вмуровано ядра, а поверх нього вибито напис «O Mario Matko Boza Ratuj Nas». У міжвоєнний період костел використовувався як гарнізонний.

Церква Святого Миколая

У 1933-1938 роках за проектом архітектора Вітольда Равського закінчено будівництво всього костельного комплексу. Зокрема у 1935 році постав новий польовий вівтар св. Валентина, у якому нині зберігається нова копія ікони. Польовий вівтар збудовано у стилі функціоналізму. У 1933 році було збудовано дзвіницю в стилі модерн з елементами романтизму. Вона двоярусна, цегляна, увінчана короною, чим нагадує шахову туру. На фасаді розміщено один з історичних гербів Белза — зображення грифона. Вежа достатньо добре збереглася.

Каплиця Св. Валентина

Дзвіниця з гербом

Брама костелу постала у 1935 році. За формою — це триаркова споруда. На ній зображено інший герб Белза — гармаш з гарматою та латинський напис «Belz constant fidelis» (Белз завжди вірний). Брама, як і дзвіниця, не реставрована, втім добре збережена. Хресна дорога була збудована останньою — у 1938 році. Вона складається з цегляних мурів з 14 станціями. Два задніх кути акцентовані наріжними капличками. З 1939 року, коли Белз, як і всю Польщу окупували Третій Рейх та СРСР, тут знаходився німецький прикордонний спостережний пункт, оскільки новий кордон Третього Райху з Радянським Союзом проходив по річці Солокія поряд з костелом. З 1951 року, коли Белз перейшов зі складу Польської Республіки до УРСР, тут розміщувався вже радянський прикордонний гарнізон. З 1991 року церкву передано православній громаді, відтоді вона отримала ім'я св. Миколи.