Церква на честь митрополита Андрея і священномученика Климентія Шептицьких у с. Прилбичах

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Церква на честь митрополита Андрея і священномученика Климентія Шептицьких — парафіяльна церква релігійної громади Української Греко-Католицької Церкви в селі Прилбичі Яворівського району Львівської області.

Церква на честь митрополита Андрея і священномученика Климентія Шептицьких (1997)
Церква на честь митрополита Андрея і священномученика Климентія Шептицьких (1997 р.)

49°53′15″ пн. ш. 23°28′15″ сх. д. / 49.88750° пн. ш. 23.47083° сх. д. / 49.88750; 23.47083
Статусдіюча
Країна Україна
РозташуванняПрилбичі
Яворівський район
Львівська область
КонфесіяУкраїнська Греко-Католицька Церква
ЄпархіяЛьвівська Архиєпархія УГКЦ
Тип будівліцерква
АрхітекторБоднар Олег Ярославович
Закладено перший камінь14 грудня 1997 р.
Настоятельсвященник Андрій Стадницький
Адресавул. Андрея Шептицького, 27, с. Прилбичі, 81062
Церква на честь митрополита Андрея і священномученика Климентія Шептицьких у с. Прилбичах. Карта розташування: Львівська область
Церква на честь митрополита Андрея і священномученика Климентія Шептицьких у с. Прилбичах
Церква на честь митрополита Андрея і священномученика Климентія Шептицьких у с. Прилбичах (Львівська область)

Історія парафії УГКЦ

ред.

Парафія Української Греко-Католицької Церкви в Прилбичах існує від давніх часів. У Шематизмі Перемишльської греко-католицької єпархії за 1879 рік читаємо наступне:

"Будівничим церкви прилбицької мав бути, як дізнаємося з парафіяльного інвентаря, блаженної памʼяті Архиєрей Шептицький [прим. Атанасій, єпископ Перемиський], котрий був власником села Прилбичі, а церква того села його молитовницею. Ознакою ймовірності цього є архиєрейська митра над царськими дверима і герби по філярах стовпів жертовника" (стор. 386-387)

Щодо побудови храму у Прилбичах, то у Шематизмах Перемишльської греко-католицької єпархії за різні роки є різні дані. У Шематизмі за 1928 вказується 1750 рік як будівництва прилбицького храму; у Шематизмі за 1932 р. - 1741 р., а в Шематизмі за 1934 р. - 1654 р.

У найдавніших згадках парафіяльним празником було свято Собор Пресвятої Богородиці (26 грудня). Крім цього, у Шематизмі за 1928 рік теж празником згадано день святих мучеників Бориса і Гліба.

Опис

ред.

Священнослужителі УГКЦ

ред.

Знані греко-католицькі священнослужителі, що душпастирювали на парафії с. Прилбичі:

  • о. Степан Радзюкевич (1792 року народження, рукоположений 1818 р., згадується як парох у Прилбичах у Шематизмах у 1831, 1836)
  • о. Андрій Положинович (1801 р.н., рук. 1834 р., згадується як парох у Прилбичах у Шематизмах з 1842 по 1848)
  • о. Омелян Паславський (1818 р.н., рук. 1843 р., згадується як парох у Прилбичах у Шематизмах з 1849 по 18591855, швидше за все помилково, записаний Степан Паславський])
  • о. Йосиф Яновський (1821 р.н., рук. 1848 р., згадується як парох у Прилбичах у Шематизмах з 1863 по 1870)
  • о. Михайло Насальський (1817 р.н., рук. 1846 р., згадується як парох у Прилбичах у Шематизмах з 1873 по 1879)
  • о. Антоній Волос (1823 р.н., рук. 1853 р., згадується як парох у Прилбичах у Шематизмах з 1880 до 1907)
  • о. Олександр Струсевич (1863 р.н., рук. 1887 р., згадується як парох у Прилбичах у Шематизмах з 1908 до 1914)

У Перемиських єпархіяльних відомостях за 1918 р. опубліковано "Завізвання священників, що опустили свої душпастирські посади" від 5 лютого 1918 (Ч.1125). У тексті зокрема говориться наступне: "В часі російської інвазії почасти, а взаrалі від травня 1915 року, в часі повернення втікаючих після поразки російських військ, деякі душпастирі Перемишльської єпархії опустили свої душпастирські посади і, як можна здогадуватись, виїхали до Росії, і до цього часу не повернулись". Серед цих осіб згадується і о. Олександр Струсевич. Відтак 5 липня 1918 було оголошено конкурс на опорожнілу парафію у с. Прилбичах, про що знаходимо інформацію у цих ще Відомостях за 1918 р.

  • о. Микола Констянтин Волошин (1884 р.н., рук. 1911 р., згадується як завідатель у Прилбичах у звʼязку з відсутністю о. Олександра Струсевича у Шематизмі 1918 р.)
  • о. Володимир Котис (1882 р.н., рук. 1906 р., згадується як парох у Прилбичах у Шематизмах з 1924 по 1930)

У Перемиських єпархіяльних відомостях за 1923 р. ч. 3 міститься інформація про отримання канонічної інституції над парафією у Прилбичах о. Володимиром Котисом.

  • о. Володимир Микулович (1892 р.н., рук. 1918 р., згадується як парох у Прилбичах у Шематизмах з 1932)

У Перемиських єпархіяльних відомостях за 1931 р. ч. 8 оголошено конкурс на опорожнілу парафію в Прилбичах з кінцевою датою подання документів до 15 листопада 1931 р. У цих же відомостях міститься інформація про отримання завідательства над парафією у Прилбичах о. Микуловичем Володимиром (Ч. 3070).

  • о. Богдан Радюк (завідатель храму в Прилбичах з 20.04.1992 по 23.06.2006, у 2008 році отримав кару великої екскомуніки)
  • о. Андрій Стадницький (адміністратор з 27.12.2006, парох з 29.01.2009)
    • о. Михайло Ганяк (сотрудник з 07.03.2017 до 12.04.2018)
    • о. Михайло Нич (сотрудник з 12.04.2018 до 31.12.2021)
    • о. Андрій Побігущий (сотрудник з 08.12.2021)

Галерея

ред.

Джерела

ред.