Церква Пресвятої Трійці (Чернихівці)

парафія і храм УГКЦ у Чернихівцях Тернопільської области України

Церква Пресвятої Трійці в Чернихівцях — парафія і храм греко-католицької громади Збаразького деканату Тернопільсько-Зборівської архієпархії Української греко-католицької церкви в селі Чернихівці Тернопільського району Тернопільської области.

Церква Пресвятої Трійці (Чернихівці)


Тип церква
Країна  Україна
Розташування Чернихівці
Конфесія УГКЦ
Будівництво 1768

CMNS: Церква Пресвятої Трійці у Вікісховищі

Історія церкви ред.

Село пишається церквою, вимурованою греко-католиками в 1768 році. Храм Пресвятої Трійці розписав у стилі Володимирського собору в Києві маляр Осип Демчук. Іконостас і захристя — також його роботи. У 1999—2000 роках провели реставрацію храму всередині. Розписав внутрішню частину місцевий житель Ігор Джупінас. У 2012 році за пожертви парафіян, підприємців та фермерів села відреставровано дах церкви та купол. Хрести на куполи пожертвувала родина Ратушних.

У 1906 році парафію відвідав митрополит Андрей Шептицький.

У 1946—1989 роках парафія і храм належали до московського православ'я. За о. Володимира Письо наприкінці 1989 року парафія і храм влилися в лоно УГКЦ.

Парафія і храм мають статус відпустового місця (4 грудня на свято Введення в храм Пресвятої Богородиці). Храмовий празник — на другий день Пресвятої Трійці.

Двічі парафію з візитаціями відвідав митрополит Василій Семенюк.

При парафії діють: Марійська та Вівтарна дружини, спільнота УМХ, братство Матері Божої Неустанної Помочі, а також рух «Подружні зустрічі».

На території парафії є 7 стародавніх хрестів парафіяльного значення і фігури святої Теклі, святого Миколая, дві фігури Матері Божої.

У власності церкви перебуває проборство з присадибною ділянкою.

Парохи ред.

  • о. Рейнарович,
  • о. Білинський,
  • о. М. Січинський,
  • о. Василь Курдидик,
  • о. В. Винницький,
  • о. Йосип Райх,
  • о. Василь Стадник,
  • о. Євген Мацелюх,
  • о. Теодор Богатюк,
  • о. Володимир Письо (1989—1998),
  • о. Григорій Єднорович (1998—2000),
  • о. Михайло Паньків (з 2000).

Джерела ред.