Храм Воздвиження Хреста Господнього (Любимівка)

Храм Воздвиження Хреста Господнього — чинна церква (УПЦ МП) у селі Любимівка Вишгородського району Київської області; духовний осередок села і пам'ятка архітектури місцевого значення (охоронний номер 59-Кв).

Храм Воздвиження Хреста Господнього
Хресто-Воздвиженська церква, село Любимівка,.JPG
50°54′55″ пн. ш. 30°16′00″ сх. д. / 50.91547222224977531° пн. ш. 30.2667222222497791506° сх. д. / 50.91547222224977531; 30.2667222222497791506Координати: 50°54′55″ пн. ш. 30°16′00″ сх. д. / 50.91547222224977531° пн. ш. 30.2667222222497791506° сх. д. / 50.91547222224977531; 30.2667222222497791506
Тип споруди церква
Розташування Україна Україна, с. Любимівка (Вишгородський район, Київська область)
Засновник І. А. Лукомський
Початок будівництва 1858
Кінець будівництва 1859
Стиль класицизм
Належність УПЦ МП
Стан Пам'ятка архітектури місцевого значення України
Епонім Животворний Хрест
Храм Воздвиження Хреста Господнього (Любимівка). Карта розташування: Україна
Храм Воздвиження Хреста Господнього (Любимівка)
Храм Воздвиження Хреста Господнього (Любимівка) (Україна)
Храм Воздвиження Хреста Господнього (Любимівка). Карта розташування: Київська область
Храм Воздвиження Хреста Господнього (Любимівка)
Храм Воздвиження Хреста Господнього (Любимівка) (Київська область)
CMNS: Храм Воздвиження Хреста Господнього у Вікісховищі

АрхітектураРедагувати

Церкву збудовано з елементами класицизму. Над входом влаштовано цегляну дзвіницю. Церква однобанна, увінчана дерев'яним 8-гранним барабаном.

ІсторіяРедагувати

До 1858 року церкви у селі не було. Мешканці були парафіянами церкви села Оране. 1858 року коштом місцевого поміщика Лукомського було розпочато будівництво цегляного храму Воздвиження Хреста. Роботи просувалися швидко і вже 25 січня 1859 року вікарій Київський, єпископ Антоній, освятив новозбудований храм[1].

1882 року кількість парафіян становила 603 чоловіки та 640 жінок. До парафії належали села Вахівка, Рови, Сичівка.[2], 1913 року - 1315 та 1390 осіб відповідно, до парафії належали села Вахівка, Овдієва Нива, Осикова, Рови, Сичівка[3]. Збереглися відомості про деяких настоятелів. На 1882 рік священиком був Г. Маєвський[4], а 1913 року священиком було призначено Дизидерія Чернецького[5]. Вочевидь, він залишався настоятелем і після 1917 року.

На жаль, немає відомостей про історію храму у радянський час. Ймовірно, принаймні у повоєнний період храм був діючим. В будь-якому разі, ще у радянські часи храм отримав статус пам'ятки архітектури національного значення.

Храм перебуває у доброму стані, є діючим. Це сучасний духовний осередок села.

 
Могила Лаврентія Похилевича біля церкви Воздвиження Хреста

Біля храму збереглася могила видатного краєзнавця та історика Лаврентія Похилевича.

ПриміткиРедагувати

  1. Лаврентий Похилевич. Сказания о населенных местностях Киевской губернии, или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губернии находящихся. – Киев: Типография Киевопечерской лавры, 1864, с.121
  2. Памятная книжка Киевской епархии. Историко-статистические сведения об учреждениях духовного ведомства Киевской епархии, статистические списки церквей епархии и общие статистические сведения по всем сторонам епархиальной духовно-религиозной жизни. / Составили А. В-новь и свящ. В. Антонов. – К.: Типография Г.Т.Корчак-Новицкого, 1882, с.125-126
  3. Памятная книжка Киевской епархии на 1913 г. / Составлена под редакцией протоиерея И.Троицкого. – К.: Типо-литография Императорского университета Св. Владимира, Акц. О-ва Печ. и Изд. Дела Н.Т.Корчак-Новицкого, 1913, с.340
  4. Памятная книжка Киевской епархии. Историко-статистические сведения об учреждениях духовного ведомства Киевской епархии, статистические списки церквей епархии и общие статистические сведения по всем сторонам епархиальной духовно-религиозной жизни. / Составили А. В-новь и свящ. В. Антонов. – К.: Типография Г.Т.Корчак-Новицкого, 1882, с.125
  5. Памятная книжка Киевской епархии на 1913 г. / Составлена под редакцией протоиерея И.Троицкого. – К.: Типо-литография Императорского университета Св. Владимира, Акц. О-ва Печ. и Изд. Дела Н.Т.Корчак-Новицкого, 1913, с.340

ПосиланняРедагувати