Церква Введення в Храм Пресвятої Богородиці (Щепанів)

Церква Введення в Храм Пресвятої Богородиці — дерев'яний греко-католицький храм в селі Щепанів Козівського району Тернопільської області. Споруджена у 1755 році, про що свідчать акти візитації 1760 року, третя за часом побудови церква в селі. Дві старіші церкви не збереглися.

Церква Введення в Храм Пресвятої Богородиці (Щепанів)
Мурована церква
49°22′22″ пн. ш. 25°06′45″ сх. д. / 49.37278° пн. ш. 25.11250° сх. д. / 49.37278; 25.11250Координати: 49°22′22″ пн. ш. 25°06′45″ сх. д. / 49.37278° пн. ш. 25.11250° сх. д. / 49.37278; 25.11250
Тип спорудицерква
РозташуванняУкраїна Україна, Тернопільська областьЩепанів
Початок будівництва1638
СтильГалицький стиль
НалежністьУГКЦ
Церква Введення в Храм Пресвятої Богородиці (Щепанів). Карта розташування: Україна
Церква Введення в Храм Пресвятої Богородиці (Щепанів)
Церква Введення в Храм Пресвятої Богородиці (Щепанів) (Україна)
Мапа
CMNS: Церква Введення в Храм Пресвятої Богородиці у Вікісховищі
Дерев'яна церква

У 1993 році було споруджено нову церкву Введення в Храм Пресвятої Богородиці. Разом дві церкви належать одній парафії, котра налічує близько 600 вірних[1]. Парафія належить до Козівського деканату Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ.

Історія

ред.

Перед спаленням другої церкви у Щепанові, у селі була окрема парохія, але після знищення церкви, парох поселився в сусідньому селі Кальне. Відтак, богослужіння відправлялися в Щепанові кожної третьої неділі[2].

Парохи

ред.

Сучасний парох церкви — о. Чижевський Віталій. Його попередником був о. Володимир Шуль.

Наприкінці XIX — на початку XX століття впродовж 55 років у селі парохом був о. Гординський, згодом до 1945 року — о. Павло Штокалко.

Спільноти при церкві

ред.

При церкві діють:

Примітки

ред.
  1. Адресар парафій Козівського деканату Тернопільсько-Зборівської прхиєпархії УГКЦ. Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 29 квітня 2013.
  2. Василь Задорожний. Спогад про село Щепанів // Бережанська земля: Історико-мемуарний збірник — Нью-Йорк, 1970. — С. 789–794

Література

ред.