Церква Богоявлення Господнього (Головецько)
Церква Богоявлення Господнього — церква у селі Головецько Сколівського району Львівської області України. Зведена у 70-х роках XIX століття, згоріла у 2007 році. Церква мала статус пам'ятки архітектури місцевого значення (охоронний № 1494-М), проте після пожежі Сколівська РДА заявила, що церква у Головецькому не була об'єктом історичної спадщини Львівщини[1].
Церква Богоявлення Господнього | |
---|---|
![]() | |
48°54′58″ пн. ш. 23°23′16″ сх. д. / 48.916111111111° пн. ш. 23.387777777778° сх. д. | |
Тип | церква і пам’ятка архітектуриd ![]() |
Статус спадщини | пам'ятка архітектури місцевого значення України ![]() |
Країна | ![]() |
Розташування | Головецько ![]() |
![]() | |
![]() ![]() |
Історія
ред.Дерев'яну, з дубових брусів[2] церкву в селі Головецько збудували 1873 року[3] майстри Василь Суран з Головецька та Андрій Куртяник із Рикова[4]. Ініціаторами будівництва стали тодішній парох Савин Устиянович і війт Олекса Керд[5]. Це була триверха тризрубна будівля із прибудованим до вівтарної частини прямокутним приміщенням, орієнтована по осі схід—захід із відхиленням у 16°[6]. Увінчували церкву три бані, середня — на чотирьох восьмериках, бічні — на трьох[7]. Біля церкви стояла дерев'яна дзвіниця, триярусна, квадратна у плані, із шатровим завершенням, другий і третій яруси були виконані у вигляді галереї-аркади. В інтер'єрі церкви зберігався розпис Корнила Устияновича «Мати Божа неустанної помочі»[8]. Церкві у Головецькому підпорядковувалися церква Святого Василя у с. Риків і церква Святого Василя (Різдва Пресвятої Богородиці) в с. Грабовець. При церкві діяла однокласна школа. Парафія нараховувала в 1882 році 889 осіб, у 1910 році — 1274 особи, в 1924 році — 989 осіб, у 1932 році — 1116 осіб.
За радянської влади церква не діяла, богослужіння в ній відновилися 1987 року, а 1992 року церква перейшла під юрисдикцію УГКЦ[8].
28 січня 2007 року дерев'яна церква згоріла[9][10], церковне майно частково вдалося врятувати, також вціліла дерев'яна дзвіниця[1]. Ймовірною причиною пожежі стало порушення правил пожежної безпеки при експлуатації електромережі[10][1]. На місці згорілої церкви збудували нову[8]. Наріжний камінь нової будівлі освятив 14 липня 2007 року владика Юліян (Вороновський)[9], новозбудований храм освятив 19 серпня 2009 року єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії Ярослав Приріз[8][9]. У новій церкві відновили також копію розпису Корнила Устияновича[8].
Парохи церкви
ред.- близько 1671 року — о. Федина Суранович, після нього — його син Лесь Суранович, пізніше о. Теодор Суранович, який перейшов на парафію в Тухлі[5]
- 1849—1872 — о. Степан Михайлович[5]
- 1872—1909 — Савин Устиянович, син Миколи Устияновича[5]
- березень 1907 — травень 1908 — о. Роман Каленюк[5]
- 1909 — середина квітня 1922 року — о. Климентій Калінський[5]
- до 1924 — після 1932 — о. Тадей-Микола Галькевич
- 1936— до 1944 — о. Лев Янович
Примітки
ред.- ↑ а б в На Сколівщині згоріла дерев'яна церква, збудована в ХІХ столітті. galinfo.com.ua. 29 січня 2007 року. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 23 квітня 2020 року.
- ↑ Тарас, 2018, с. 215.
- ↑ ПИКУ, 1987, с. 338.
- ↑ Драган, 1937, с. 139.
- ↑ а б в г д е Мельник, 2017, с. 68.
- ↑ Тарас, 2018, с. 227.
- ↑ Драган, 1937, с. 90.
- ↑ а б в г д Церква Богоявління Господнього. map.ugcc.ua. Українська греко-католицька церква. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 23 квітня 2020 року.
- ↑ а б в Владика Ярослав (Приріз) освятив новозбудований храм у с. Головецько Сколівського р-ну. sde.org.ua. Самбірсько-Дрогобицька єпархія УГКЦ. 20 серпня 2009. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 23 квітня 2020 року.
- ↑ а б На Львівщині згоріла дерев'яна церква 19 століття. 29 січня 2007 року. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 23 квітня 2020 року.
Джерела
ред.- Я. М. Тарас. Архітектура дерев'яних храмів українців Карпат: культурно-традиційний аспект. — Х. : Фоліо, 2018. — 671 с. — 30 прим. — ISBN 978-966-03-7719-6.
- Михайло Драган. Українські деревляні церкви. Частина перша — текст. — Л., 1937.
- Памятники истории и культуры Украинской ССР (каталог-справочник) / АН УССР. Ин-т истории; Украинское общество охраны памятников истории и культуры; Редкол.: П. Т. Тронько (гл. ред.) и др. — К. : Наукова думка, 1987. — 735 с. — 13500 прим.
- Роман Мельник, Віра Мельник. Розвиток сакральної архітектури в дерев'яних храмах Сколівщини (середина XIX — XXI ст.) // Historical and Cultural Studies. — Інститут гуманітарних та соціальних наук. Національний університет «Львівська політехніка», 2017. — Т. 4, № 1. — С. 65-69.