Цепкова Ганна Василівна

Га́нна (Га́лина) Васи́лівна Цепко́ва (* 13 жовтня 1946) — українська поетеса. Член Національної спілки письменників України.

Біографічні відомостіРедагувати

Ганна (Галина) Василівна Цепкова народилася 13 жовтня 1946 року в селі Вознесенське, нині Золотоніського району Черкаської області.

В 1947 році сім'я переїхала в м. Коростень Житомирської області, з яким і пов'язала своє життя. По закінченню школи в 1964 році пішла працювати на завод "Жовтнева кузня". В цей же час у місцевій газеті «Радянське Полісся» почали з'являтися її вірші. В 1970 році вступила до Камінець-Подільського педагогічного інституту (нині Кам'янець-Подільський національний університет), який закінчила з відзнакою у 1974 році. Працювала вчителем російської мови і літератури на Тернопільщині, а з 1978 року – в Коростенській школі-інтернат. Має 20 років педагогічного стажу, «Відмінник народної освіти УРСР».

У 1992 році вийшла перша поетична збірка «Надеюсь. Верую. Люблю». За першою збіркою вийшла друга – «Свет доброти» (1994) і третя – «Четыре осени года» (1995).

У 1997 році Галину Цепкову прийняли до Національної спілки письменників України. У 1998 році виходить нова збірка «Знак долі – Терези», яка започаткувала новий етап творчості авторки – етап входження в лоно рідної мови. Тому і почала її триптихом «Повернення», висловивши своє розуміння патріотизму, як одного з найвищих вимірів суспільної свідомості людини. У творчому доробку поетки, крім вище зазначених поетичних книжок, – збірка «Когда уходит лед» (2000), «Диво-сад» (2002), «Мы – не расстанемся» (2003), «Стихи из шкатулки» (2007), «Я хочу поведать миру» (2007).

Лауреат Міжнародного свята літератури та мистецтва «Лесині джерела» (1994), учасник Другого фестивалю російської поезії в Україні (2002), учасник Міжнародного Шевченківського літературно-мистецького свята (2004), делегат Надзвичайного Третього з'їзду письменників України (2004). За творчу діяльність Галина Василівна Цепкова нагороджена Почесною Грамотою Верховної Ради України, а також дипломом «Гордість міста». В даний час живе і працює в м. Коростені.

БібліографіяРедагувати

Цепкова Г.В. Надеюсь. Верую. Люблю. Стихи – Коростень, 1992 – 112 с.

Цепкова Г.В. Свет доброты. Стихи. – Коростень, 1994 – 96 с.

Цепкова Г.В. Четыре осени года. Стихи. – Коростень, 1995 – 96 с.

Цепкова Г.В. Знак долі – Терези. Вірші. – Коростень, 1998 – 56 с.

Цепкова Г.В. Когда уходит лед. Стихи. – Киев КМЦ «Поэзия», 2000 – 98 с.

Цепкова Г.В. Диво – сад. Вірші. – Коростень: «Тріада – С», 2002 – 56 с.

Цепкова Г.В. Мы не расстанемся. – Житомир: «Полисся», 2003 – 112 с.

Цепкова Г.В. Знак долі – Терези. Поезії. – 2 видання, доповнене. – Житомир: «Полисся», 2006 – 78 с.

Цепкова Г.В. Стихи из шкатулки. Стихи. ПП «Коростеньська фірма «Друк», 2007 –132 с.

Цепкова Г.В. Я хочу повідати світу… Вибране. – Житомир: «Полисся», 2007 – 248 с. –Рос. Мовою.

Цепкова Г.В. Вірші. – «Косень, 93». Альманах. – Житомир: «Сілен – С». –1993 – 112 с.

Цепкова Г.В. Стихи. – Современный Ренессанс. – Киев: КМЦ «Поэзия», - 2001 – 184 с.

Цепкова Г.В. Чернобыль. Стих «Перепустка до зони Чорнобиль»: поетична антологія. Друге видання. К. ТОВ «Юг», 2006. – 176 с.

Коростень 705 – 2005. Комплект з 15 кольорових листівок-карток. – Коростень: «Тріада – С», 2006.

Цепкова Г.В. Вірші . Древляни. Науково та літературно-мистецьке видання. – Коростень: «Тріада – С», 2006 – 180 с.

Лужина Н. За светом доброты– «Вечірній Коростень», 1994.

Скотнов С. Світло доброти. Коростень. «Радянське Полісся», – 1995 – 2 серпня.

Лисова К. Портрет на фоні листопада. Житомир – «Пульс» – 1995 – 27 вересня.

Скорський М. І тихий сум і світла радість. «Житомирщина» – 1999.

Шубіна М. «Сонячний промінь на лірі», «Іскоростень» – 2007 – 20 квітня.

ПосиланняРедагувати