Вікіпедія

Центр адміністративного управління Стратегічними ядерними силами

Центр адміністративного управління військами стратегічних ядерних сил (скор. ЦАУВ СЯС або «Центр») — виконавчий орган Міністерства оборони України відповідальний за створення організаційно-нормативної бази ракетно-ядерного роззброєння України, вирішення юридичних та організаційних питань у галузі отримання Україною іноземної допомоги у зв’язку зі скороченням стратегічних наступальних озброєнь[1].

Історія ред.

Цей розділ потребує доповнення. (вересень 2019)
Докладніше: Ядерна зброя України

У 1991 році Україна була ядерною державою, отримавши третій після США та РФ ядерний арсенал, основу якого становили п'ять дивізій 43-ї ракетної армії колишнього СРСР. Стратегічні ядерні сили, дислоковані на території України, мали на озброєнні 130 міжконтинентальних ракет РС-18 на рідкому паливі з шістьма ядерними боєголовками кожна і 46 ракет РС-22 на твердому паливі з десятьма боєголовками кожна.Загалом, Україна мала 176 міжконтинентальних балістичних ракет (МБР) і в межах 2,000—2,500 одиниць тактичної ядерної зброї[2]. Окрім того, на озброєнні Військово-повітряних сил перебувал 44 стратегічні бомбардувальники (25 Ту-95МС і 19 Ту-160), із загальним боєкомплектом 1080 крилатих ракет Х-22 та Х-55 класу «повітря – поверхня» з 412 ядерними боєголовками[3][4].

З вересня 1993 року президенти України і Росії домовилися про ліквідацію всієї ядерної зброї, що розташовувалася в Україні, підписавши Масандрівські угоди.

14 січня 1994 р. в Москві Б. Єльцин, Б. Клінтон і Л. Кравчук підписали Тристоронню заяву Президентів Росії, США і України, якою підтвердили процес деактивації стратегічних сил на території України[5].

Для виконання досягнутих домовленостей, при Міністерстві оборони України був створений керуючий орган — Центр адміністративного управління військами стратегічних ядерних сил. Який був відповідальним за управління різними військовими частинами та державними організаціями що займалися зберіганням, демонтажем, транспортуванням та утилізацією ядерної зброї та її компонентів.

Керівники ред.

  • Сердюк Олександр Йосипович — начальник Центру[6]

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Імплементаційна домовленість між Міністерством оборони України та Міністерством оборони США. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 8 вересня 2019.
  2. ↑ Розкрадання та зниження обороноздатності ЗСУ [Архівовано 6 лютого 2019 у Wayback Machine.] на http://tyzhden.ua/ [Архівовано 10 січня 2011 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Ядерне роззброєння України у світлі нових світових тенденцій [Архівовано 31 серпня 2019 у Wayback Machine.] на http://www.warhistory.ukrlife.org/ [Архівовано 22 вересня 2019 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Збройні Сили України: марш довжиною 25 років. Архів оригіналу за 28 травня 2019. Процитовано 8 вересня 2019.
  5. ↑ Ядерні гарантії Україні. Архів оригіналу за 22 березня 2017. Процитовано 8 вересня 2019.
  6. ↑ ПОСТАНОВА Кабміну від 28 грудня 1995 р. N1067
  Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Центр_адміністративного_управління_Стратегічними_ядерними_силами&oldid=42099830