Центральне Малуку

Центральне Малуку
індонез. Maluku Tengah
Герб
Locator map of Central Maluku Regency in Maluku.png
 
Країна Індонезія Індонезія
Провінція Малуку
Адміністративний центр місто Масохі
Площа 7953,81 км²
Населення 434 490 осіб (2012[1])
Густота населення 54,63 осіб/км²
 
 

Центральне Малу́ку (індонез. Maluku Tengah) — один з 9 округів у складі провінції Малуку у складі Індонезії. Адміністративний центр — місто Масохі.

Населення — 434490 осіб (2012; 375393 в 2011, 361698 в 2010[2]).

ІсторіяРедагувати

2003 року від округу було відокремлено декілька районів[3]:

2007 року були утворені нові райони:

2010 року були утворені нові райони:

2012 року утворився новий район Східний Сапаруа зі східної частини району Сапаруа.

Адміністративний поділРедагувати

До складу округу входять 18 районів, 25 селищ та 145 сіл[4]:

Райони Населення,
осіб (2010)
Населення,
осіб (2012)
Центр Селища Села
Амахаї 38932 48630 Амахаї 4 8
Банда 18544 22376 Лонтхор 6 6
Леїхіту 46978 58340 Хіту-Месінг 2 9
Леїхіту Західне 16678 20715 Ларіке 5 0
місто Масохі 31480 38735 Масохі 5 0
Нусалаут 5322 6610 Тітавааї 0 7
Острів Харуку 24207 29715 Пелаув 0 11
Салахуту 46703 53322 Тулеху 1 5
Сапаруа 32475 20202 Сапаруа 3 4
Сапаруа Східний - 18481 - 0 10
Серам Північний 39249 20302 Вахаї 0 12
Серам Північно-Західний 9260 11520 Салеман 0 12
Серам Північно-Східний-Кобі - 11067 - 0 11
Серам Північно-Східний-Сеті - 14293 - 0 10
Телук-Елпапутіх 10822 11433 Тананаху 0 4
Телутіх - 12020 - 0 10
Теон-Ніла-Серуа 12857 15162 Лаєні 0 16
Техору 28191 21567 Техору 0 10

Найбільші населені пунктиРедагувати

Населений пункт Населення,
осіб (2010)
Масохі 31 480
Тулеху 17 272
Сулі 10 978
Сепа 8 817
Харуру 7 546
Ліанг 6 960
Пелаув 6 850
Хар'я 6 727
Вааї 6 639
Хіла 6 429

ПриміткиРедагувати

  1. http://www.kpu.go.id/dmdocuments/%288.1.2013%29%20MAULUKU.pdf
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 квітень 2014. Процитовано 19 травень 2014. 
  3. http://www.kemendagri.go.id/media/filemanager/2013/05/28/b/u/buku_induk_kode_data_dan_wilayah_2013.pdf
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 липень 2013. Процитовано 19 травень 2014.