Целла
Целла (лат. cella) — головне приміщення, власне святилище, античного храму, де містилося скульптурне зображення божества. Перед вхідними дверима до целли звичайно знаходився портик з парним числом колон. У периптеричних храмах целла з усіх боків була оточеною колонадою.
Див. також ред.
Джерела ред.
- Енциклопедичний словник Брокгауза та Єфрона [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про архітектуру. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |