Шпак цейлонський
| Шпак цейлонський | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Sturnornis albofrontatus (Layard,EL, 1854) | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Sturnus albofrontatus Sturnia albofrontata Sturnus senex Temenuchus senex Bonaparte, 1850 | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Шпак цейлонський[2] (Sturnornis albofrontatus) — вид горобцеподібних птахів родини шпакових (Sturnidae)[3]. Ендемік Шрі-Ланки. Це єдиний представник монотипового роду Цейлонський шпак (Sturnornis).
Опис ред.
Довжина птаха становить 22 см. верхня частина тіла темно-сіра з легким зеленим відблиском, нижня частина тіла світло-фіолетово-сіра, поцяткована тонкими білими смужками. Обличчя білувате. у деяких птахів свя голова біла. Дзьоб блакитнувато-коричневий, знизу біля основи синій. У молодмх птахів над очима білі "брови", скроні і горло білі, верхня частина тіла тьмяно-коричнева, нижня частина тіла темно-сіра. Голос — тихий щебет.
Поширення і екологія ред.
Цейлонські шпаки живуть у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах на південному заході острова. Зустрічаються на висоті від 460 до 1220 м над рівнем моря. Живляться плодами, комахами і нектаром.
Збереження ред.
МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція цейлонських шпаків становить від 3500 до 15000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Sturnornis albofrontatus.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Nuthatches, Wallcreeper, treecreepers, mockingbirds, starlings, oxpeckers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 11 березня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |