Цвєткова Валентина Петрівна
Валенти́на Петрі́вна Цвєтко́ва (* 23 квітня 1917, Астрахань — † 26 листопада 2007, Ялта) - український живописець, заслужений художник УРСР — 1985, народний художник України — 1997, з 1960 — член НСХУ. Нагороджена орденами Слави, Вітчизняної війни, орденом Княгині Ольги — 2007, медалями «За трудову відзнаку» та «За доблесну працю».
| Цвєткова Валентина Петрівна | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
23 квітня 1917 Астрахань | |||
| Смерть | 26 листопада 2007 (90 років) | |||
| Ялта | ||||
| Країна |
 СРСР →  Україна | |||
| Діяльність | художниця | |||
| Вчитель | Власов Павло Олексійович | |||
| Член | Національна спілка художників України | |||
| Нагороди |
      | |||
|
| ||||
Життєпис ред.
1935 року закінчила Астраханське художнє училище, вчителем був Власов Павло Олексійович. Протягом 1935—1938 років працювала в товаристві «Художник» в Астрахані.
У виставках почала брати участь з 1936 року, з 1952 — республіканських, 1955 — всесоюзних, 1965 — зарубіжних.
У 1938—1940 роках працювала в майстерні при ленінградському Будинку мистецтв.
Жила та працювала в Ялті, де проведено понад 20 її персональних виставок, 1960 — виставка в Києві. У складі Союзу художників СРСР з 1944 року, у Кримському відділенні — починаючи 1950-м.
Картини експонувалися в Болгарії, Канаді — 1970, США, Угорщині, Чехії, Франції — 1965 та 1967 — у Парижі — визнана однією з трьох найкращих художниць світу; у Японії.
До шанувальників її мистецтва належали Андре Моруа, Олександр Твардовський, Георгій Меліхов та Микола Глущенко.
Її твори:
- «Бузок»,
- «Голубі квіти»,
- «Квітучий Крим» — 1985,
- «Гліцинія» — 1986,
- «Флокси»,
- «Японська айва»,
- «Японська магнолія» — 1998.
2002 року її іменем названо малу планету, котру відкрила Кримська обсерваторія.
2007 року художниця подарувала Ялті 75 своїх творів.
Стиль ред.
Цвєткова сповідувала вільну, широку манеру, у якій вбачається інколи навіть чоловіча сила і розмах обраних композиційних і кольорових рішень, відзначає Ігор Шаров. Але, на його думку, в той же час, безумовно, ця вільність — це жіноче начало, це свобода у виборі фарб та відтінків, вишуканості їх сполучень. Художниця була завжди відкрита та безпосередня, емоційна й чутлива. Її творчості абсолютно непритаманні екстравагантність, позування і сліпе наслідування моди. Її квіти — світлі, невишукані і чисті, навіть у чомусь наївні, проте саме ця їх особливість вражає глядача, сприймається як істина і запам'ятовується, хвилює і не залишає байдужих.
Джерела ред.
- НСХУ [Архівовано 21 березня 2013 у Wayback Machine.]
- http://euro-art.com.ua/?page_id=474 [Архівовано 11 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Життя, пов'язане з красою [Архівовано 31 серпня 2012 у Wayback Machine.]
- Цвєткова Валентина Петрівна [Архівовано 15 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Шаров І. Ф., Толстоухов А. В. Художники України: 100 видатних імен. — К.: АртЕк, 2007 ISBN 966-505-134-2