Царик Любов Іванівна

українська літературознавиця, педагогиня

Любов Іванівна Царик (нар. 2 жовтня 1960, с. Базар, Україна) — українська літературознавиця, педагогиня. Кандидат філологічних наук (2001), доцент (2004).

Любов Іванівна Царик
Народилася 2 жовтня 1960(1960-10-02) (63 роки)
с. Базар, Чортківський район, Тернопільська область, Україна
Громадянство  УРСРУкраїна Україна
Національність українка
Alma mater Чернівецький університет

Життєпис

ред.

Любов Царик народилася 2 жовтня 1960 року в селі Базар Чортківського району Тернопільської області, нині Україна.

Закінчила Базарську середню школу (1977), філологічний факультет Чернівецького університету. Працювала учителем української мови і літератури у середніх школах № 18 м. Чернівці та № 13 м. Тернополя.

З 1993 року — викладає у Тернопільському національному педагогічному університеті.

Співпрацює з Тернопільським обласним комунальним інститутом післядипломної педагогічної освіти, обласним департаментом освіти: голова журі Всеукраїнської учнівської олімпіади (обласний етап) та Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року» (Номінація «Українська мова і література»).

Член науково-методичної ради Всеукраїнського науково-педагогічного проекту «Філологічний олімп» (науковий консультант). Викладає дисципліни:

  • «Історія української літератури І половини ХХ століття», «Методика навчання української та зарубіжної літератури», «Методика викладання української літератури у ВНЗ» (для магістрів).

Керує проведенням педагогічної практики на факультеті філології і журналістики.

Наукова діяльність

ред.

Кандидатську дисертацію «Дуальність художнього світу поета та його жанрова система» (спеціальність 10.01.06 — теорія літератури) захистила у 2001 році. З жовтня 2004 року — доцент кафедри історії української літератури ТНПУ. На кафедрі теорії і методики української та світової літератури з 1 липня 2014 року.

Член спеціалізованої ради по захисту кандидатських дисертацій зі спеціальності 10.01.01 — українська література Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Під її керівництвом захищено дві кандидатські дисертації.

Сфера наукових інтересів

  • Історія української літератури, теорія літератури, методика викладання української літератури у загальноосвітній школі та у закладах вищої освіти, виразне читання.
Основні публікації[1]
  • Екзистенційна дуальність поетової дійсності (2000, творчість В. Сосюри післяреволюційного десятиліття),
  • Роль занять з методики викладання української літератури у професійному самовизначенні майбутнього вчителя-словесника (2007),
  • Суб'єктивна структура лірики Володимира Сосюри: «власне автор» (2009)
  • Методика викладання української літератури: практичні та лабораторні заняття (2009),
  • Виразне читання. Практичні та лабораторні заняття (2012),
  • Переддипломна педагогічна практика студентів філологічного факультету (2013),
  • Рецепція творчості Володимира Сосюри Мікулашем Неврлим (2016),
  • Національно-визвольні змагання 1917—1920 років у житті і творчості Володимира Сосюри (2016),
  • Готуємо вчителя-словесника майбутнього (2017),
  • «І добрій книзі більше я радію, ніж золоту в коморі» (2017).

Відзнаки

ред.

Примітки

ред.

Джерела

ред.

Посилання

ред.