Цалер Юрій Олександрович
Ю́рій Олекса́ндрович Ца́лер (рос. Ю́рий Алекса́ндрович Ца́лер, нар. 22 травня 1973, Первоуральськ, Свердловська область, СРСР) — російський рок-музикант, колишній соло-гітарист і клавішник групи «Мумий Тролль». Також відомий як лідер власної групи «Птица Зу», співпрацював з багатьма відомими музикантами виступаючим сесійним гітаристом, у тому числі виконав гітарні партії на багатьох альбомах Земфіри.
| Цалер Юрій Олександрович | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 22 травня 1973 (50 років) |
| Місце народження | Первоуральськ, Свердловська область, РРФСР, СРСР |
| Роки активності | 1983 — тепер. час |
| Громадянство | Росія |
| Професії | гітарист, клавішник, рок-музикант |
| Інструменти | клавішні музичні інструменти |
| Жанри | рок-музика |
| mumiytroll.com/en/ | |
 Файли у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Юрій Цалер народився 22 травня 1973 року у Первоуральську.
Навчався у музичному училищі ім. Чайковського за класом фортепіано, хоча особливого ентузіазму у цьому напрямі не виявляв: «Я все це ненавидів, мені було нецікаво все це сольфеджіо. Вчителька мені сказала: „Слава Богу, що ти не займатимешся музикою, Юро!“». Закинувши училище, зацікавився рок-н-ролом, під враженням від таких гуртів як «Алиса» та «ДДТ» вже у старших класах почав грати на гітарі. Якось влаштувався працювати хлібопекарем на хлібокомбінаті, але протримався там лише одну зміну, звільнившись одразу наступного дня.
Грав разом зі своїм молодшим братом і батьком, відомим джазменом-саксофоністом, у знаменитому барі міста перед строкатою публікою, де часто траплялися місцеві бандити, — сімейний ансамбль при цьому носив назву «Молодша група оптимістів» за аналогією з дорослим ансамблем батька «Оптімісти»[1].
На початку 1990-х років зібрав власну групу під назвою «Птица Зу». Демозапис цього колективу, надісланий до Москви на конкурс молодих виконавців, дуже сподобався Петру Мамонову — він зв'язався з музикантами та запропонував свою студію для запису їхнього дебютного альбому, проте з невідомих причин це співробітництво так і не відбулося. Пізніше вони записали магнітоальбом «Старим дівам від молодих кавалерів», були досить популярними на місцевій сцені, але після смерті басиста Олександра Ложкіна колектив почав розпадатися. Після розпаду групи Цалер поїхав у столицю, де працював із Павлом Кашиним та Сергієм Мазаєвим[2].
Через Іллю Кормільцева, якому давав уроки гри на гітарі, восени 1997 року Цалер отримав пропозицію від групи «Мумій Тролль», яка незадовго до того сформувалася, і став у них соло-гітаристом. За власним зізнанням, перші місяці в групі давалися йому дуже важко — інтенсивний гастрольний графік вимотував музиканта, і він навіть серйозно почав замислюватися про звільнення, проте згодом звик і вже не бачив себе поза колективом. Одночасно за участю у групі кілька разів допомагав Земфірі під час її студійних записів, зокрема, виконав окремі гітарні партії на альбомах «Земфіра» (1999), «Четырнадцать недель тишины» (2002), «Вендетта» (2005) та «Дякую» (2007). У 2009 році брав участь у записі альбому «Відчуття реальності» співачки Тетяни Зикиної.
У 2004 році разом із Лагутенком Юрій Цалер зробив саундтрек для фільму «Викрадачі книг». У 2005 році вийшов альбом із записами «Птицы Зу». 2008 року виступив композитором у фільмі «Скажи Лео».
2013 року під час осіннього гастрольного туру Юрій Цалер покинув групу[3].
Влітку 2015 року відіграв кілька концертів із Земфірою.
Примітки ред.
- ↑ Соня Соколова (24 листопада 2005). Юрий Цалер: Я не лентяй! Я трудоголик!. Звуки.ру. Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 26 жовтня 2012.
{{cite web}}: Вказано більш, ніж один|url-status=та|deadlink=(довідка) - ↑ Игорь Цалер (27 січня 2011). Мумий Тролль против Птицы Зу. Дом. страница Виталия Листраткина. Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 6 листопада 2012.
- ↑ Мумий Тролль : Пресса : Статьи.
{{cite web}}: Вказано більш, ніж один|url-status=та|deadlink=(довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)