Цавтат
Цавтат (хорв. Cavtat, італ. Ragusavecchia, грец. Επιδαυρος) — місто Хорватії у Дубровницько-Неретванській жупанії, центр громади Конавле. Розташоване на узбережжі Адріатичного моря за 15 км від міста Дубровник. Один з найпопулярніших туристичних центрів Хорватії, поєднаний поромною переправою із Дубровником, Млинами та Платом.
| Цавтат Cavtat |
|
|---|---|
 |
|
| Координати: 42°34′46″ пн. ш. 18°13′15″ сх. д. / 42.57944° пн. ш. 18.22083° сх. д. | |
| Країна |  Хорватія
|
| Жупанія | Дубровницько-Неретванська |
| Громада | Конавле |
| Епідавр | 6 століття до н. е. |
| Епідаврум | 228 до н. е. |
| Населення (2001) | |
| - Усього | 2 015 |
| Часовий пояс | UTC+2 |
| - Літній час | UTC+3 |
| Поштовий код | 20 000 |
| Телефонний код(и) | 020 |
  Цавтат |
|
 | |
Етимологія назви ред.
Сучасна назва міста походить від латинського словосполучення лат. Civitas vetus, що означає Старе місто . Втім, відомо, що вже іллірійці називали місто Заптал.
Історія ред.
Місто засноване в античну добу як грецька колонія Епідавр близько 6 століття до н. е[1][2], назване, імовірно, за однойменним містом в Арголіді, відомим святилищем Асклепія. 228 до н. е. місто захопили римляни, тоді ж з'явилась латинізована назва — Епідаврум (лат. Epidaurum). Перша згадка про римський Епідаврум віднесена до 47 року до н. е.
Донині майже не дійшло предметів матеріальної культури. Частково зберігся акведук, що з'єднував Епідаврум з селом Водовадья в Конавле, який постачав місто водою. Назва місця, звідки забиралася вода (Конавле — Каналіс) дало назву всій місцевості. На початку 7 століття місто зруйноване під час аваро-слов'янської навали і, ймовірно, в 614 році біженці з Епідаврума заснували Рагузу, сучасний Дубровник. З тих пір Цавтат належав слов'янській державі Травунії. 1426 року Рагузька республіка придбала Цавтат у князя Р. Павловича, з того часу Цавтат повністю ділив долю Дубровника.
Населення ред.
Населення за даними перепису 2011 року становило 2 153 осіб[3].
Динаміка чисельності населення міста[4]:
Культура ред.
Найзначніша подія культурного життя в Цавтаті — міжнародний фестиваль музики та мистецтв «Епідаурус», який починається щороку наприкінці серпня і триває впродовж місяця. Фестиваль пропонує різноманітні заходи: концерти класичної музики, джазу, курси для молодих діячів мистецтва, виставки, театральні вистави, лекції[5].
Архітектурні пам'ятки ред.
Більшість будівель Цавтата, що збереглися з часів Дубровницької республіки, побудовані в стилі ренесансу з елементами готики, зокрема Княжий двір, церква Святого Миколая і францисканський монастир Діви Марії Сніжної. Частково вціліли міські мури і фортифікаційні споруди.
У палаці ректора зберігається колекція Балтазара Богішича, яку складають бібліотека, що нараховує 22 тисячі раритетних книг, цінних архівних матеріалів, зібрання графіки, колекція старовинних монет, зброї, етнографічна колекція. У будинку, в якому народився Влахо Буковац, відкрито Меморіальний музей. Роботи Буковця експонуються в церкві Святого Миколая і в церкві монастиря Діви Марії Сніжної.
В околицях Цавтата розташовані руїни іллірійських, грецьких і римських поселень. При розкопках там знайдено амфори, частини будівель, мозаїки тощо. Поблизу монастиря збереглися залишки міських вулиць, руїни амфітеатру і сходи, які ведуть на пагорб, що височіє над містом, де згідно з легендою стояв храм Асклепія, а пізніше, в римську добу, розташовувався форум Августа. Нині на пагорбі розташований мавзолей сімейства Рачіч, створений хорватським скульптором Іваном Мештровичем.
-
Церква святого Миколая -
Церква монастиря Діви Марії Сніжної -
Мавзолей родини Рачіч
Примітки ред.
- ↑ Aulus Hirtius, De Bello Alexandrino XIV
- ↑ Austria: Her People & Their Homelands by James Baker, "«… dates back to the sixth century B.c., when the Greeks founded here Epidaurus»
- ↑ Перепис населення 2011 року (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 4 червня 2017. Процитовано 30 січня 2018.
- ↑ Чисельність населення за роками (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 30 січня 2018.
- ↑ Epidaurus Festival 2010. Архів оригіналу за 31 серпня 2010. Процитовано 30 серпня 2010.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Цавтат |
- www.Cavtat.info [Архівовано 19 березня 2020 у Wayback Machine.]
- Cavtatportal.com: Your Guide to Everything Cavtat [Архівовано 1 серпня 2019 у Wayback Machine.]
- Cavtat