Хімічний синтез
Хімі́чний си́нтез — отримання хімічних сполук заданої структури, складу й властивостей з інших хімічних сполук за допомогою послідовності хімічних реакцій.
Хімічний синтез | |
Досліджується в | synthetic chemistryd |
---|---|
Хімічний синтез у Вікісховищі |
Загальний опис
ред.Хімічний синтез відбувається в природі в клітинах живих організмів, в хімічних лабораторіях і на виробництві. З огляду на важливість органічної хімії, окремо виділяють органічний синтез.
Біосинтез білків відбувається в рибосомах на основі коду, скопійованого з ДНК. У рослинах та бактеріях відбувається фотосинтез — утворення органічних сполук за рахунок енергії світла, важливою складовою якого є фіксація Карбону, а вихідними речовинами є вуглекислий газ і вода.
У лабораторних умовах синтез конкретної речовини є послідовністю хімічних реакцій та температурних, концентраційних, світлових та інших режимів, при яких вони відбуваються. Кожна з реакцій може потребувати каталізатора.
Розроблена в лабораторіях методика синтезу хімічних сполук може стати промисловим технологічним процесом.
Асиметричний синтез
ред.Традиційний термін для стереоселективного синтезу хіральних сполук. Такий синтез, що йде з утворенням хіральної молекули з прохіральної (енантіоселективний синтез) або хірального фрагмента в молекулі (діастереоселективний синтез) за допомогою оптично активного асиметризуючого реагенту або фізичного чинника (при цьому стереоізомерні продукти утворюються в нерівних кількостях). Неможливо одержати оптично активну речовину, якщо всі реагенти й середовище оптично неактивні, навіть якщо оперувати з рацематами.
Паралельний синтез
ред.У комбінаторній хімії — синтез набору окремих сполук одночасно в багатьох фізично відділених реакційних посудинах або мікрореакторах без обміну інтермедіатами протягом процесу. Протилежність до пулсплітного синтезу.
Див. також
ред.Джерела
ред.- Глосарій термінів з хімії / укладачі: Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.
Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |