Хуцінь (;піньінь húqín) — китайський струнний смичковий інструмент. Складається з круглого, шести-або восьмикутного корпусу та прикріпленого до нього грифа, має дві струни, і два (рідше — чотири) настроювальних кілочка. Корпус інструменту виготовляється зі зміїної шкіри або тонкого дерева. Відомо більше 30 різновидів цього інструменту, найвідоміші з них - ерху, гаоху, баньху.

Ерху — один з найбільш поширених видів хуцинь

Вважається, що хуциньпоходить від музичного інструмента Сіціня (), на якому грали сі — кочові народи Середньої Азії. Схожі за конструкцією інструменти використовуються і в сусідніх з Китаєм країнах: Монголії (моринхур), Кореї, Японії (Кок'ю), В'єтнамі, Таїланді, Лаосі та Камбоджі.

ДжерелаРедагувати