Хуан Біньхун

Хуан Біньхун (黄宾虹, 27 січня 1865 —25 березня 1955) — китайський художник та мистецтвознавець.

Хуан Біньхун
Народився	27 січня 1865(1865-01-27) Цзіньхуа
Помер	25 березня 1955(1955-03-25) (90 років) Ханчжоу
Країна	Династія Цін  Республіка Китай (1912—1949)  КНР  Тайвань
Місце проживання	Former Residence of Huang Binhong in Shexiand
Діяльність	художник, мистецтвознавець
Галузь	малярство
Alma mater	Університет Дзінаньd і China Academy of Artd
Знання мов	китайська
Заклад	National Chi Nan Universityd
Жанр	пейзаж
Посада	член комітету Народної політичної консультативної ради КНРd
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився 1865 року у м.Цзіньхуа (провінція Чжецзян). Батько Біньхуна був купцем й поціновувачем мистецтва. Він привів інтерес до живопису своєму синові. У 1888 році батько Хуана збанкрутував й родина перебралася до м.Шесянь (провінція Аньхой). Тут став навчатися живопису. Він також почав збирати стародавні печатки та вивчення написи на бронзі та камені.

З часом Хуан Біньхун брав участь у революційній діяльності. Коли він був викритий в 1907 році, то втік до Шанхаю, де протягом двох десятиліть викладав та працював видавцем і редактором різноманітних художніх книг і журналів, зокрема був директором Шанхайського музею. Водночас займався викладацькою діяльністю. Серед його учнів був, зокрема й майбутній відомий художник Лінь Саньчжі. У 1937 році він переїхав до Пекіна, де він працював у Виставковому центрі старожитностей, де робив оцінки картин для уряду. Під час евакуації до Чунціна (під час японо-китайської війни) був професором Національного педагогічного університету.

Після війни — у 1945 році влаштовує персональну виставку. У 1948 році переїздить до Ханчжоу. У 1949 році стає викладачем Східнокитайського відділення Союзу китайських художників, заступником голови Центральної академії витончених мистецтв. В останні роки життя мешкав й працював у м. Ханчжоу, де й помер 25 березня 1955 року.

Творчість

Живопис Хуан Біньхуна досяг зрілості в 1930—1940-ї роки. Здебільшого спеціалузвався у зображені пейзажів та ландшафтів. У своїх творах цього періоду, Хуан виступав нащадком традицій династій Тан і Сун. При цьому значно їх осучаснив. На основі вивчення цих традицій у 1934 році написав твір «Хуафа яочжі» («Основи живопису»), в якому він пояснив 5 способів використання пензля та 7 способів використання чорнила. Він вивів свій стиль з ретельного вивчення китайських традицій і природи. Хуан Біньхун був одним з перших, хто вказав на значення Сіньанської школи живопису в своїх наукових працях.

Окрім «Хуафа яочжі» питанням живопису Хуан присвятив ще низку паць з мистецтвознавства, зокрема «Особливості стародавнього живопису», «Нариси з історії китайського живопису».

Незважаючи на вплив стародавнього живопису, деякі з його картин методи, особливо його експерименти зі світлом, використання пензля і фарби, зійшлися із західним імпресіонізмом і модернізмом.

Він також розробив новий каліграфічний стиль, що увібрав в себе досвід минувшини, утворюючи пишний і багато об'єднуючий стиль.

Джерела

• Josef Guter: Lexikon zur Geschichte Chinas. Sieben Jahrtausende im Überblick. Marix-Verlag, Wiesbaden 2004, ISBN 3-937715-40-1.