Ху
| Ху ієрогліфами | ||||
|
Ху (ḥw) — у давньоєгипетській міфології — одна з п'яти складових частин людської сутності; абстрактне божество творчого слова, персоніфікація божественної волі. У мемфіській космогонії ототожнюється зі «Словом» Птаха. З Ка і Хат складав тріаду. Зображувався у пташиному обличчі.
.jpg)
Ху згадується вже у Стародавньому царстві, в Текстах пірамід (PT 251, PT 697), як супутник покійного фараона. Разом з Сіа, він був зображений у свиті Тота, з яким також був іноді ідентифікований.
У Середньому царстві, Ху та Сіа були пов'язані з Пта, який створив всесвіт, вимовивши слово творіння. Ху уособлював його волю, а Сіа — інтелект, мислення, пізнання. Ху зображався у вигляді людини, сокола або у вигляді людини з головою барана.
Ху, Сіа та Хека, з'являються у текстах та на стінах гробниць Нового царства, супроводжуючи Бога Ра в Сонячному човні під час його постійної подорожі через ніч.[1] У Текстах саркофагів, поряд з Хека, грав активну роль у заваді ворогам Ра, у вигляді змій, перервати його подорож[2].
У нове царство, Ху та Сіа, разом з Хека і Седжем були членами чотирнадцяти творчих сил Амон-Ра. У часи Єгипту Птолемеїв, Ху злився з Шу (повітря).
Примітки ред.
- ↑ Wilkinson, Richard. The Complete Gods and Goddesses of Ancient Egypt. Thames & Hudson. 2003. ISBN 0-500-05120-8.
- ↑ Hornung, Erik. El Uno y los Múltiples. Editorial Trotta. Madrid. 1999. p. 75. ISBN 84-8164-242-8.
Посилання ред.
- Єгипетська міфологія: Енциклопедія. — М: Эксмо, 2002, С. 581. ISBN 5-699-00761-X
- Wilkinson, R. H., Die Welt der Götter im Alten Ägypten. Glaube — Macht — Mythologie, Stuttgart 2003