Хрєнов Аркадій Федорович

Хрєнов Аркадій Федорович (5 лютого 1900(19000205), Очер, Пермський край — †29 грудня 1987, Москва) — радянський воєначальник, генерал-полковник інженерних військ (2.11.1944), Герой Радянського Союзу (21.03.1945).

Хрєнов Аркадій Федорович
Народження 24 січня 1900(1900-01-24)
Російська імперія Очер, Пермський край Російська імперія
Смерть 29 грудня 1987(1987-12-29) (87 років)
СРСР Москва, СРСР
Поховання Кунцевський цвинтар
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Рід військ Інженерні війська
Роки служби 19181960
Партія КПРС
Звання  Генерал-полковник
Командування СРСР начальник Головного управлення військово-інженерних військ Червоної армії Сухопутних військ
Начальник інженерних Московського військового округу
Начальник інженерних військ Південного фронту
Начальник інженерних військ Севастопольського оборонного району
Війни / битви Радянсько-фінська війна (1939—1940)
Громадянська війна в Росії,
Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна Орден Жовтневої Революції
Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Кутузова I ступеня
Орден Кутузова I ступеня Орден Суворова II ступеня Орден Кутузова II ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня
Нагороди інших країн

Біографія ред.

Громадянська війна ред.

А. Ф. Хренов з 1918 року у Червоній Армії, у складі якої брав участь у Громадянській війні 1918—1920 років. Був телефоністом у 30-ій стрілецькій дивізії. Потім командував ротою, понтонним батальйоном, інженерним батальйоном.

Міжвоєнний період ред.

У 1929 рокі закінчив курси вдосконалення командного складу. Викладав у Ленінградському військової-інженерному училищі, потім був помічником начальника інженерних військ Ленінградського військового округу.

На посаді начальника інженерних військ 7-ї армії, потім Північно-Західного фронту участь у Радянсько-фінській війні. 21 березня 1940 року А. Ф. Хрєнову було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Напередодні Німецько-радянської війни А. Ф. Хрєнов очолював Головне управління військово-інженерних військ Червоної Армії, потім був начальником інженерних військ Московського військового округу.

Німецько-радянська війна ред.

22 червня 1941 року генерал-майора А. Ф. Хрєнова було призначено начальником інженерних військ Південного фронту. 19 серпня 1941 року він став помічником командувача Одеського оборонного району з оборонного будівництва. Він був одним із останніх військових, які залишили місто Одеса 16 жовтня 1941 року.

У дні оборони Севастополя А. Ф. Хрєнов був начальником інженерних військ Севастопольського оборонного району (1941—1942), начальником інженерних військ Кримського фронту (квітень — травень 1942 року).

Після залишення радянськими військами Севастополю генерал Хрєнов очолював інженерні війська Ленінградського і Волховського (1942—1944), Карельського (1944—1945), 1-го Далекосхідного (1945)[1] фронтів.

Після Німецько-радянської війни ред.

Після закінчення бойових дій проти Японії Аркадій Федорович Хрєнов служив на посадах:

  • начальника інженерних військ Приморського військового округу (до грудня 1945 року)
  • начальника інженерних військ Військ Далекого сходу (грудень 1945—травень 1949 рр.)
  • генерал-іспектора інженерих військ Головної інспекції Міністерства оборони СРСР (1949—1960).

З вересня 1960 року генерал-полковник А. Ф. Хрєнов був у відставці.

Помер 29 грудня 1987 року у Москві. Похований на Кунцевському цвинтарі.

Нагороди та звання ред.

  • Медаль «Золота Зірка»;
    • три ордени Леніна;
    • орден Жовтневої Революции;
    • три ордени Червоного Прапору;
    • два ордени Кутузова 1-го степеня;
    • орден Суворова 2-го ступеня;
    • орден Кутузова 2-го ступеня;
    • орден Вітчизняної війни 1-го ступеня;
      • іноземні ордена;
      • медали.

Військові звання ред.

  • майор (1936)
  • полковник
  • генерал-майор інженерних військ (4.06.1940)
  • генерал-лейтенант інженерних військ (7.12.1942)
  • генерал-полковник інженерних військ (2.11.1944)

Примітки ред.

  1. Александр Казанцев. Говорящий холст. Архів оригіналу за 2 квітня 2017. Процитовано 3 травня 2016.

Література ред.

  • Хренов А. Ф. Мосты к победе. — М: Воениздат, 1982. — 349 с. (рос.)

Посилання ред.