Хронологія рекордів України з легкої атлетики – Ходьба 20 кілометрів (чоловіки)

Рекорди України зі спортивної ходьби на 20 кілометрів визнаються Федерацією легкої атлетики України з-поміж результатів, які показали українські легкоатлети на шосейній трасі, за умови дотримання встановлених вимог.

Легка атлетика
Спортивна ходьба на 20 кілометрів
Умови проведення
Місцена відкритому повітрі
Поверхняшосе
Рекорди (чоловіки)
світуЯпонія Юсуке Судзукі
1:16.36 (2015)
ЄвропиФранція Йоанн Дініз
1:17.02 (2015)
УкраїниДонецька область Руслан Дмитренко
1:18.37 (2014)

Хронологія рекордів

ред.

Національні досягнення

ред.

Найкращі результати у дисципліні, показані до результату Анатолія Соломіна в 1983 (1:19.43) формально не визнавались національними рекордами, а в статистичних цілях іменувались вищими національними досягненнями.

Час Атлет Місто змагань Дата змагань Примітки Відео
1:30.36 Володимир Голубничий
Суми
  Київ 23.09.1955
Вище світове досягнення
1:28.39
(1:28.38,4)
Валентин Гук
Черкаси
  Київ 13.04.1957
Вище світове досягнення
1:27:04 Володимир Голубничий
Суми
  Москва 05.07.1959
Вище світове досягнення
1:25.26 Володимир Голубничий
Суми
  Ленінград 21.07.1968

1:23.30
(1:23.29,8)
Анатолій Соломін
Київ
  Вільнюс 19.07.1978
Вище світове досягнення
1:21.40,2 Микола Винниченко
Харків
  Халапа 30.03.1980

1:20.34,4 Анатолій Соломін
Київ
  Черкаси 27.04.1980

1:19.43
(1:19.42,2)
Анатолій Соломін
Київ
  Берген 24.09.1983

Національні рекорди

ред.

Першим вітчизняним рекордом, офіційно визнаним національною федерацією, став результат Анатолія Соломіна, який він показав у 1983 році (1:19.43).

Час Атлет Місто змагань Дата змагань Примітки Відео
1 1:19.43
(1:19.42,2)
Анатолій Соломін
Київ
  Берген 24.09.1983

2 1:18.37 Руслан Дмитренко
Донецьк
  Тайцан 04.05.2014

  10 років, 116 днів від дати встановлення  

Див. також

ред.

Примітки

ред.

Джерела

ред.
  • Бєлих М. О., Богачик П. Т., Синицький З. П. Легкоатлети України. Видання друге, доповнене і перероблене. — Київ : «Здоров'я», 1979. — 280 с.
  • Качківський І., Іонов В. [1] — 86 с. Архівовано з джерела 16 лютого 2020
  • Richard Hymans, Imre Matrahazi. [2] — С. 382-383. Архівовано з джерела 19 лютого 2019