Христіан Люрсен (нім. Christian Luerssen, 6 травня 1843 — 28 червня 1916) — німецький ботанік. Викладав у Ботанічному інституті Кенігсберзького університету. У 1917 році, частина його гербарію передається в Шведський музей природної історії[2].

Христіан Люрсен
нім. Christian Luerssen
Народився6 травня 1843(1843-05-06)
Бремен, Німеччина
Помер28 червня 1916(1916-06-28) (73 роки)
Шарлоттенбург, Німеччина
ПохованняSüdwestkirchhof Stahnsdorfd
КраїнаНімеччина Німеччина
Діяльністьботанік, птеридолог, викладач університету
Галузьботаніка
ЗакладКенігсберзький університет
Відомий завдяки:дослідник флори безквіткових рослин (moniliformopses й голонасінні)
Нагороди
орден Червоного орла 4-го класу

Життя і робота

ред.

Народився в сім'ї сигарного виробника. З бажанням стати вчителем, в 1858 році вступив до новоствореної семінарії викладачів Бремену. Після закінчення школи працював викладачем у Бремені, перш ніж зміг здобути за підтримки Сенату Бремена ступінь у галузі природничих наук у Єні, де на додачу до зоології та ботаніки від Ернст Аббе він вивчав також фізику. У 1868 році, здобувши докторський ступінь у Єні за ботанічну роботу, він повернувся в Бремен.

У 1869 році він дістав посаду асистента в університеті Лейпцига, згодом працював куратором Гербарію університету. Вивчав історію розвитку спорангіїв папоротей. Разом з Августом Шенком опублікував нім. Mitteilungen aus dem Gesamtgebiet der Botanik («Повідомлення в усій області ботаніки», Лейпциг, 1871—1875). У той час досліджував, зокрема, папороті Австралії і Океанії.

Для підтримки своєї сім'ї — від самого початку своєї діяльності в Лейпцигу, Люрсен одружився — був змушений шукати нову роботу як письменник. На додаток до оглядів наукових журналів, він писав підручники та навчальні посібники. Його нім. Grundzüge der Botanik («Основи ботаніки») і нім. Medizinisch-pharmaceutische Botanik («Ботаніка медико-фармацевтична») характеризувалися ідеологічною та методологічною обробкою й отримали статус канонічних робіт.

У 1884 році він був призначений ботаніком лісу від Королівської лісової академії в Еберсвальде. Безквіткові рослини (moniliformopses й голонасінні) були пріоритетом його наукових досліджень. Як автор, видавав нім. Handbuch der Forstwissenschaft («Посібник з лісового господарства») і перевидавав томи папоротей нім. Kryptogamen-Flora («Флора безквіткових»)

У 1888 році був призначений до університету Кенігсберга, де до 1910 року він був директором Інституту ботаніки та Ботанічного саду. Протягом цього часу і аж до своєї смерті, він був редактором нім. Bibliotheca Botanica, зробивши внески в ботанічні дослідження, які до цих пір існують. Його наукова робота була обмежена майже виключно в області систематики рослин, в той час як його справжня сила була в навчанні та розвитку освітніх матеріалів. У 1910 році вийшов на пенсію за станом здоров'я. Він провів свої останні роки у Гданську та Шарлоттенбурзі (Берлін).

Епоніми

ред.

Близько п'ятнадцяти видів був названий на його честь, у тому числі:

Публікації

ред.
  • 1894. Beiträge zur Kenntnis der Flora West-und Ostpreussens. I—III. — Bibliotheca Botanica 6 (28) : 1-58, pl. I—XXIII (Stuttgart)
  • 1889. Die Farnpflanzen oder Gefässbündelkryptogamen (Pteridophyta) (= Dr. Ludwig Rabenhorst's Kryptogamen-Flora von Deutschland, Oesterreich und der Schweiz. vol. 3). 2ª ed. Kummer, Leipzig
  • 1888. Forstbotanik — Grundriß der speziellen Morphologie der deutschen Bäume und Sträucher, der wichtigsten Arten der Waldbodenflora sowie der baumverderbenden Pilze. En: Tuisko Lorey (eds.) Handbuch der Forstwissenschaft. Vol. 1, 1: Forstliche Produktionslehre I. Laupp, Tübingen, pp. 321—514
  • 1886. Die Einführung japanischer Waldbäume in deutschen Forsten. In: Zeitschrift für das Forst- und Jagdwesen. 18. Jg., 1886, pp. 121—143, 251—273, 313—336, 442—448, 545—580
  • 1883. Die Pflanzen der Pharmacopoea Germanica. Haessel, Leipzig 1883
  • 1879—1882. Handbuch der systematischen Botanik mit besonderer Berücksichtigung der Arzneipflanzen. = Medicinisch-pharmaceutische Botanik, zugleich als Handbuch der systematischen Botanik für Botaniker, Ärzte und Apotheker. 2 Bände. Haessel, Leipzig
  • 1877. Grundzüge der Botanik. Repetitorium für Studirende der Naturwissenschaften und Medicin und Lehrbuch für polytechnische land- und forstwirthschaftliche Lehranstalten. Haessel, Leipzig (5. durchgesehene und theilweise umgearbeitete Auflage. ibídem 1893)
  • 1874. Die Pflanzengruppe der Farne (= Sammlung gemeinverständlicher wissenschaftlicher Vorträge. Serie IX, Heft 197). Lüderitz, Berlin
  • 1872. Beiträge zur Entwicklungsgeschichte der Farn-Sporangien. Habilitation. In: August Schenk, Christian Luerssen: Mittheilungen aus dem Gesammtgebiete der Botanik. Vol. 1, 313—344, vol. 2, 42 pp. Leipzig, ISSN 842581-4
  • 1868. Über den Einfluß des rothen und blauen Lichtes auf die Strömung des Protoplasma in den Brennhaaren von Urtica und den Staubfadenhaaren der Tradescantia virginica. Dissertation, Jena

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. IPNI,  Luerss.
  2. Christian Luerssen's herbarium — Naturhistoriska riksmuseet. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 18 жовтня 2015.

Посилання

ред.